| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |

Україна і теперішня війна
(Резюме)

Документ "The Ukraine and the Present War" — це меморандум від імени УГВР до урядів західних великодержав в справі розв’язки міждержавних відносин у повоєнній Европі. Меморандум складається зі вступу й шість розділів, позначених великими літерами А до F.

У вступі подана коротка інформація про УПА, про боротьбу українців за визволення і про повстання УГВР, як найвищого представництва цієї боротьби. УГВР стала єдиним представництвом поневоленого українського народу. Турбуючись долею українського народу, УГВР вчасно висловлює свою опінію для майбутніх мирової конференції та побудови повоєнної Европи. Це важливе не лише для долі українського народу, але для забезпечення миру і стабільности в світі.

Нажаль проголошене президентом Вілсоном право самовизначення націй не було застосоване супроти 45 міл. українців після Першої світової війни. Україна впала під ударами Совєтської Росії й інших сусідів. Це скріпило Росію і вона стала загрозою миру. Не могли протиставитися її західні сусіди, що були ослаблені переслідуванням національних меншин. Це також заохотило й улекшило авантюрничу політику Гітлера, що розколотив нову світову війну за впливи у світі, за колонії в Східній Европі, передусім в Україні.

Український народ не погодився з утратою своєї держави в 1917-1920 рр. Він провадив дальшу боротьбу за свої права як леґальними так підпільними методами. В підросійській Радянській Україні українці використали т.зв. українізацію й НЕП для розвитку культурного й економічного життя. Проте в 1930 рр. Сталін застосував жахливі репресії — масові арешти й розстріли або заслання в концтабори сотень тисяч людей і штучний голод у 1933, що знищив мільйони селян. Незавидна доля українців була теж у Польщі, Румунії і Чехо-Словаччині. Напр., у Польщі українців дискримінували економічно й політично, переслідували культурне життя. В 1930 р. була організована т.зв. пацифікація, дещо згодом — нищення українських церков на Холмщині тощо. В цих умовах успішною стала підпільна боротьба — УВО, СУМ і від 1929 р. — ОУН.

Провід ОУН знав німецькі пляни у війні з СРСР 1941 р. й вирішив застосувати політику доконаних фактів, проголосив українську державу у Львові 30 червня 1941 р. Німці відразу ліквідували цю державу й арештували провідника ОУН С. Бандеру, прем’єра Я. Стецька, членів уряду й інших діячів ОУН. Це демаскувало німців як визволителів народів від більшовицького терору. Радянська пропаґанда, що це доказ готовости ОУН співпрацювати з Гітлером не має ґрунту. Арештовані лідери ОУН не погодилися відкликати Акту проголошення держави, а ті що залишилися на волі розгорнули протинімецьку збройну боротьбу. Iсторично цей Акт залишився маніфестацією народу стати незалежним.

Війна між гітлерівською Німеччиною й сталінською Росією велася великою мірою на території України. Вона принесла великі людські й матеріяльні жертви. Крім звичайних спустошень, оба окупанти цілево руйнували Україну й винищували українців. Напр., більшовики далі стосували масовий терор, вивозили людей, нищили заводи або вивозили на Схід, нищили колгоспи тощо. Німці фізично винищували полонених, змусили мільйони молодих людей працювати в невільничих умовах у Німеччині, в Україні стосували масовий терор і вивіз українського майна без рекомпензати.

В тяжких умовах цієї війни українці розгорнули широку партизанську війну за свободу, відому під назвою УПА. Очолює цю боротьбу УГВР. Вона не тільки керує підпільною адміністрацією територій під контролею УПА, але також усім спротивом населення німецьким окупантам. В УПА знаходять притулок втікачі від німецьких арештів й невільничої праці в Німеччині, селяни не здають континґентів, адміністративний апарат саботує німецькі зарядження.

Автор Меморандум уважає, що принципи Атлянтійської Хартії будуть зобов’язувати в повоєнній Европі, всі народи отримають незалежність і демократичний устрій. УГВР побудована на демократичних принципах і визнає право національних меншин на всесторонній розвиток. Після здобуття незалежности УГВР зобов’язана перевести демократичні вибори і передати владу в руки вибраного парляменту. Україна готова співпрацювати зі всіми державами в повоєнній відбудові Европи, при умові визнавання її суверенітету. Меморандум кінчається заввагою, що українці вірять, що після цієї війни змагання українців за свободу будуть підтримані, бо це забезпечить стабільність і мир у всьому світі.

Меморандум кілька разів стверджує, що справжній мир (і незалежна українська держава) можливі після розгрому обох тоталітаризмів, гітлерівської Німеччини і сталінської Росії. Проте не дискутується, чи це реальне. Меморандум вітає також українців на поселеннях у США, Канаді й Англії.

(Повний текст Меморандуму в англомовній верзії цього випуску "Літопису").

Вип. 1,    зима 2000    «Літопис»
При використанні наших публікацій посилання на журнал «Літопис» обов’язкове.
© «Форум дослідів історії УПА»

| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |