| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |

Загальний звіт з рейду по Підляшші переведеного відділом "Галайда ІІ" в часі 24. 7 - 7. 10. [1946 р.].

З початку місяця липня розпочато підготовку до рейду, яка тривала до 21. 7., тобто до дня, в якому к-р Ч[авс] дістав офіційний наказ на відхід в рейд. Підготовка полягала на поладнанню найпекучіших проблем взуття і одягу, які до деякої міри вдалося поладнати.

В дні 21. 7. зроблено реорганізацію відділу з метою залишення слабших фізично, та ще незовсім здорових в наслідок поранення стрільців, які були б лише завадою в маршах. Цих стрільців в числі 12 чоловік залишено під командуванням к-ра Сивого, зі завданням заготівлі деяких продуктів.

Організація відділу, котрий відходив в рейд була: 3 рої по 12 люда і почот [6?] чоловік. В кожному рої - по два кулемети. Функцію бунчужного, на місце попереднього бул. Білого, перебрав д. Ш[епель] (бул. Білий залишився на лікуванні в терені). Політвиховником призначено д. Осипа з відділу "Вовки", який мав долучити до нас вже на місці. (Він там минулого року, будучи тяжко раненим, залишився на лікуванні). Ціллю рейду було закріпитися на зиму на території Підляшшя.

Вечором дня 24. 7. відділ "Галайди ІІ", обвантажений порціями харчів, вирушив з ліса б. с. [Ріплин] і на ранок затягнув до ліса б. Старого Села. В цьому лісі без пригод перебув до вечора. Днем чути було експльозію кількох снарядів з гарматки в півн[ічному] напрямі.

Годину перед вечором того ж дня відділ продовжував посуватися дальше на півн[іч] лісом. Почало темніти. В півн[ічному] напрямі завважено ракету. Це був напрям, в якому ми повинні були машерувати. Відділ перейшов ще може 4 км, тоді к-р Ча[вс] зарядив відпочинок і вислав розвідку на колонію розвідати чи є військо. За годину розвідка вернула і донесла, що під лісом б.с. Теребінь кватирує вже через 4 дні військо, сьогодні обстрілювали з арматки ліс і робили облаву. Ночами роблять засідки. Тоді к[оманди]р постановив відійти дальше на захід і заквартирувати в лісі б.с. Тучапи, а днем провести докладнішу розвідку.

26. 7. Три години перед вечором вислано розвідку в напрямі кол. Адоліно, віддаленої 6 км. від місця постою і другу розвідку в напрямі с. Тучапи. Вечором обі розвідки вернули і донесли: ВП дальше кватирує в селах і на колоніях б. теребінського ліса; 5 фірманок з військом переїжджало перед полуднем через кол. [...] Доліно і питали за бандитами, від'їхали до м. Тишівець; попередньої ночі б. тої ж колонії робили засідку; до м. Тишівець приїхало військо і закватирувало, кількості їх не можна було устійснити.

Вечором відбулась відправа командного складу відділу, на якій рішено: в зв'язку з тим, що дальше просунення вперед по трасі, чи з деяким відхиленням від неї є неможливе через кватирування війська в місцях, через які ми мусіли б переходити, тому що розположення лісків не позволяло минути їх, мусіли вернути назад на кілька днів і по проведенні докладної розвідки знова розпочати марш від початку тою самою трасою, чи обрати іншу.

Ночею того ж дня перемарширували назад на пункт, з якого тому два дні вийшли, виславши розвідку на села, закватирували в криївках.

27. 7. коло години 12 розвідка донесла, що поляки зловили бунч. Білого, котрий знав про ці наші криївки. В зв'язку з тим, к-р Ч[авс] дав наказ вицофати з криївок і до вечора закватирувати в бур'янах. Вечором збірка на збірному пункті.

Коло години 22 на пункті даного наказу, розчленуватись роями по сусідних селах і там конспіровано закватирувати. Після того рої відійшли на вказані їм села, в яких кватирували через 8 днів. За цей час доповнено порції харчів на дорогу і вислано розвідку в кількох напрямках, в яких ми могли посуватися з метою дальшого рейду.

29. 7. ВП заскочило в пустій хаті с. Ульгівок 4 стрільців з 3 роя, які зброю лишивши на стриху, злізли на снідання. Трьом з них вдалося ще вискочити на стрих, схопити за зброю і зі стриху втечи. Одначе погоня двох зловила, а третій в бур'янах пробув до вечора. Четвертого поляки зловили відразу в хаті і коли один провадив його дорогою до церкви, де були решта поляки, цей вдарив конвоїра в лице, [що] цей впав, [...] втік.

3. 8. На відправі ройових устійнено зв'язкові пункти для відділу та збірний пункт, на котрому мав зібратися відділ.

4. 8. О год. 24 відділ був на збірному пункті і відмаширував до ліса б. [...]опків. В тому лісі кватировано 3 дні. За цей час долучило ще 5 стрільців з 1-го роя, які на збірний пункт відділу запізнилися через те, що в терені було військо і не могли раніше вийти з села, в якому кватирували. Також устійнено маршову трасу.

7. 8. Вечором відділ відійшов до ліса б. с. Комарів. Лісок цей з трьох сторін був оточений водою, з двох плила річка, з третьої розтяглись великі стави. Тим самим надавався до кватирування, бо був нерухливим.

8. 8. Відділ подався дальше на півн[іч] і закватирував в селі Снидники. Перед вечором5 стрільців пішло до кол. с. Мячин на організацію харчів, тому що наші харчі, які ми взяли на дорогу, вже вичерпались. Зорганізували там 10 бухонців хліба та вернули назад до табору.

9. 8. О год. 22.30 відділ відмаширував і над ранком закватирував в лісі б. с. Кукавка, де спокійно пробув до вечора. Вечором вислано до села розвідку, яка заразом мала зібрати харчі. О год. 20 розвідка була вже на означеному пункті, донесла, що в терені спокійно, війська не бачили вже як рік, час до часу приїздить поліція, дуже рідко УБП. Харчі зібрано при помочі двох сільських хлопців.

10. 8. Відмашировано в напрямі ліса за селом Альойзів. В день 11. 8. чути було гуркіт авт на шосі, котра переходила через ліс, в якому ми кватирували. Одначе день минув без пригод.

Вечером 2 стрільців по цивільному, взявши лиш коротку зброю, пішли в розвідку до с. Лівшани, [де] спитали господаря, чи давно в селі було військо. На це годподар відповів: "Пане, войска не відзялем юж праве рок. Часем пшеєжджайон яцись умундироване фурманкамі, лєч без броні." На запитання, як йому живеться, відповідав, як і в інших селах відповідали: "тераз нє бардзо - война". На політичні теми господарі не дуже то хочуть говорити, мовляв: "ми вєсняци - нам жеби спокуй"1.

11. 8. О год. 19 вислано стрільців на організацію хліба до вище згаданого села, а відділ подався дальше. По переході 4 км задержались на відпочинок. Під час відпочинку чолове забезпечення задержало двоє поляків. Поляк трохи настрашився. Коли ж його запитано, чого боїться, то жінка пояснила: "Он тилько цо пшиєхал зе Шльонска і єще ніц нє відзял. Для тего сє бої", їх скермовано на іншу дорогу. За цей час долучили наші стрільці, що ходили на організацію хліба і ми подались дальше. Над раном були вже на місці і закватирували в малому ліску на південь від села Пуща. Вдень найшла на стійку жінка з того ж села, що прийшла за дровами. В розмові вона сказала: "Єдна кобєта мувіла мі, же відзяла вількі, а дзісяй я сама зобачилам."2

Було ясно, що тут часто пербувають аковці. Перед вечером 6 стрілців пішло в село на організацію харчів. Організація йшла дуже слабо. Село було мале. Майже в кожній хаті замовлена вечеря для військових. Ми запитали хто замовляв, то одержали відповідь:" Якісь мали хлопак, пжед годзіном пшишедл і замувіл".3 Мабуть вислали його аковці. В розмові з селянами ми довідались, що тут перед хвилею були військові. Але наші не стрічались з ніким. Один поляк пізнав одного з наших стрільців (видався до когось із знакомих подібним) і сказав: "Я юж вєм кто ви єстесьцє. Ви з оддзялу Ясіньскєго, я [...] кєдись билем в тим оддзяле, алє тераз ходз[ев] з іннимі".

12. 8. О год. 23 вд. перейшов до ліса біля села [Ж?]алін і тут закватирував. День проминув без пригод.

13. 8. Ніччю подались до ліса біля с. Жолобок. В тому лісі перебували через цілий день. Вечором подались лісом дальше на північ. На краю ліса задержались, а розвідка пішла в село Жолобок, в якому минулого року їли першу вечерю. В селі розвідали, що в селі лишилось всього 12 родин поляків. Українців вивезли до УССР. В селі квартирує ВП ще від виселення.4

14. 8. Вночі подались дальше. Переходили через с. Люта, в котрому залишилась стара жінка - решту українців викинено насильно до УССР - яка в розмові з нами сказала, що залишилась тут, щоб на дідівщині вмерти; через село Іванки, в котрому не залишилось ні одного чоловіка; через с. Сухаву, в котрому лишились одні поляки, а українців 3 старі жінки. Над ранком дійшли до ліса біля с. Любень. Тут перед вечерею до села пішла розвідка (по цивільному з короткою зброєю) і розвідала, що в селі лишились 6 родин українців, решту вивезено.

15. 8. Вд. був в тому селі на першій вечері. В селі відбувалась забава. Гуляли п?яні поляки, аж луна йшла. Коли завважили наших двох стрільців, розбіглись домів. По вечері вд. потягнув дальше. Закватирував в лісі біля с. [...]Лешів, на одному з минулорічних постоїв. Вже в дорозі до ліса завважили по нескошених сіножатях, що багато людей виїхало. По обіді к-р Ч[авс] з одним стрільцем був на краю ліса. Тут стрінув місцевого годподаря, який розповів кого вивезено. На запитання, чи є ВП в с[елі] відповів, що УБП є майже щодня, вчора в тому селі арештували одну дівчину.

16. 8. Відділ пішов на кол[онію] того ж села на вечерю. Вечеря випала дуже скромно. Населення, знакоме нам ще з минулого року, говорило: "Якби віти були вдень замовили, зварили б, а тепер уже пізно, маємо розказ не варити." І за ніяку ціну не можна було переконати, щоби зварили щось повечеряти. За те молока і хліба давали, щоб чим скоріше нас позбутися. Коли наш стрілець попросив буханець хліба, то господиня положила хліб на столі зі словами: "Віти, як хочете, то візьміть собі самі, я вам не даю", мабуть, боячись провокації. Про те, що в селі вже від тижня квартирує КБВ, ніхто з місцевих українців не сказав нічого, хоча ми може з 10 питали. Про КБВ сказав нам місцевий поляк, котрий думав, що ми прийшли їх зліквідувати, словами: "Ви хочете їх знищити. Не йдіте, їх там багато, поза 200 люда. Вони вас всіх виб'ють". Коли ж довідався, що ми прийшли тільки повечеряти, сказав: "Тут вони, КБВ, щоночі роблять засідки, а ваших я вже через два тижні не бачив нікого." В загальному, як пізніше показалося, місцеві поляки давали докладнішу розвідку і скоріше можна було в них дістати харчів. Це мабуть тому, що вони не боялися так провокації, чим місцеве українське населення, яке залишилось. З цього села вивезено 13 родин.

Около год. 2.30 вд., лявіруючи по між кол[онії] та хати, відмаширував без пригод до ліса б. с. Романів і тут закватирував. З браку харчів, мусіли сидіти хлопці не ївши цілий день. Перед вечором було чути кілька серій з кулемета в недалекому селі Соснівка. Це стріляли, як пізніше виявилося, розвідники КБВ, які вже від кількох днів щоденно їздили по селах довкола ліса, в якому ми кватирували і розпитували за бандитами, чи вночі не приходять за харчами, або чи не переходять.

17. 8. Вд. подався на півн[іч] в напрям с. Матяшівка, в якому тільки ми могли нав'язатись з місцевим проводом, тому що в попередніх селах, або не стрінули нікого, хто дав би хоч інформації, або кватирувало ВП, так що там і не можна було зайти, не знаючи добре терену та не маючи докладної розвідки. Дорога була дуже тяжка. Падав дощ. Час до часу темноту ночі прорізували блискавиці. Не зблудили лиш тому, що к-р Ч[авс] добре знав дорогу. О год. 4 були вже б. крайньої хати вищезгаданого села. В цьому селі довідались, що на ліс, котрим ми проходили, була облава, яку переводило КБВ. Вже від тижня вешталися по селі військові поляки і питали за бандитами. В с. Саївка, віддаленому 3 км, квартирує якась частина КБВ, котра робила згадану облаву та висилає щоденно малі групи по довколишних селах на розвідку. Не маючи розвідки, ані не знаючи обставин, неможливо нам просуватися в терен. Врешті мусимо вже раз нав'язатись з місцевим проводом.

В зв'язку з тим к-р Ч[авс] рішив розчленувати відділ по роях і закватирувати конспіративне по стодолах сусідніх сіл. До тої міри задержати конспірацію, що навіть господар, в якого в стодолі будемо квартирувати, не знав про це. Визначено збірний пункт відділу в часі 19 - 20. 08. Перший рій під командуванням др. Р. подався до села Межилісся. Другий рій під команд, д. Ш[епіль] пішов до с. Жуки. Третій рій під команд. д. Щ. залишився в с. Матяшівка. З 1 роєм пішов к-р Ч[авс], саніт. К[алина]. Над раном були вже в селі, в якому мали кватирувати. Розійшлись стрільці по 2-3 шукати дірок, якими можна було б дістатись до стоділ без відома годподарів. Знайшовши таку дірку, або незамкнені двері, лізли на сіно чи снопи і пакувались в них відпочивати. Один залишався на стійці вважати, щоб котрий з товаришів, заснувши, заголосно не захрапів, або заголосно не закашляв, бо господар, зачувши щось подібного, зараз побіг би до солтиса замельдувати, що в нього хтось є в стодолі. Так в стодолі просиділи до вечора.

18. 8. Вечором була збірка роя на попереднього дня умовленому збірному пункті. Перед збіркою пробували хлопці щось повечеряти. Пішли по хатах просити щось їсти, та люди не хотіли дати нічого. За чим тільки не запитали, нічого немає. Хліба нема, солонини нема, молока нема, і т. д. Так що тільки декому вдалося з'їсти трохи хліба.

Посходились стрільці на пункт та й розповідали, як пережили день, та що нового чули. Виявилось, що коли останні стрільці виходили з села, то до села війшло вже військо, а через село переїхало 2 авта з ВП.

В зв'язку з тим другий день сидіти в тому ж селі було неможливим. Тому слідуючий день, конспіративне, як і попередній, квартирували в с. Владисла[ві]. Справа з харчами, як і попередньо була дуже тяжка. Стрільці зачинали шукати по садах за овочами, що попереднього дня дало можливі результати. Одначе другого дня вже в садах не можна було знайти овочів, бо господарі завважили, що ми вночі зривали, днем обтрясли.

19. 8. Знова збірка на збірному пункті. На пункт прийшов також к-р Щ. з роєм і сказав, що під лісом бачив засідку; також днем переходило військо через село Владиславів та пішло до с. Жуки.

Ще деякий час чекали на зв'язок від 2-го роя, одначе зв'язок не долучив, мабуть через те, що там закватирувало військо, і годі було так скоро дістатися. А зв'язку з тереновим проводом не можна було ніяк дістати, помимо того, що з нашої сторони були покладені як найбільш рішучі заходи в тому напрямі. Не лишалось нам нічого іншого, як ще через кілька днів конспіруватись по стодолах, бо харчів було тяжко дістати в тих селах, де кватируємо, а на інші села без розвідки і теренових не могли віддалятись, тому що тут дуже легко загубитися, заблудивши. А тоді вже нав'язатись неможливо.

По півночі д. Щ. відходять на старі місця. 1 рій підходить дальше до села Межилісся, в якому розкватировуємось по старому, випробуваним способом.

20. 8. Вечором вислано зв'язок на збірний пункт. Тут був вже зв'язок від другого роя, а з ним зв'язковий від теренового проводу. Коли ми йому розповіли про наше життя та про харчі, то він навчив нас способу, яким можна легше ті харчі дістати. Спосіб той полягав в тому, що вже під вікном треба було до господаря поставитись дуже гостро і загрозити йому, що як не відчинить дверей, то повибиваємо вікна, а таки до хати війдемо. Після того господар відчиняв двері, а харчів, то вже таки самим треба було шукати в коморі і реквізувати, які попали під руку. Цей спосіб, як ми пізніше переконалися, давав вже деякі результати, бо вже можна було роздобути хліба, а часом дещо до хліба.

Тої ж ночі к-р Ч[авс] умовив зі зв'язковим від провідника зв'язкові пункти, на котрих можна буде зв'язатись. А нам к-р дав наказ ще один день конспіруватись по стодолах, що вже було досить тяжким, бо господарі кількох стрільців знайшли та позабивали всякого рода діри, які нам служили за вхід до стоділ, а двері вже від кількох днів позамикані на колодки. Так по стодолах просиділи ще 2 дні.

22. 8. Перший і третій рої сходяться на збірному пункті та відходять на зв'язковий пункт з провідником. На пункті не застали нікого. Тоді знова конспіруємось по стодолах в с. О. В. і О.М. День минув без пригод.

23. 8. Знова на пункті зв'язку не застали нікого. Чекали там безуспішно аж до рана. Над ранком вже до деякої міри зневірені розходимось дальше по стодолах і сидимо там аж до 26. 8. Реквіруючи вечером необхідні харчі в населення, яке вже нас пізнавало, одначе добровільно не хотіло нічого дати. Головною причиною, як ми пізніше довідались, був зрадник Чумак5, котрий тиждень перед нашим приходом в ці терени втік до ресорту (УБП).

3-ій рій з к-ром Щ. квартирував в с. О.В. Там 24. 8. в год. 21 застукала його з двома стрільцями в стодолі частина (КБВ), яка в той час робила в терені облави. По кількох стрілах стодола зайнялася. В огні згорів ройовий Щ., заст. рой. З. та стріл. Б. 5-ох стрільців з 3 роя прибігло по півночі на збірний пункт та повідомили, що стрільці Л. і Ц. були вислані на зв'язок і не вернули, ані не було їх на пункті. Мабуть десь зблудили. В с. О.В. закватирувало військо. Тоді Г. з стрільцями В. та З. пішов до с. Р. і там закватирував.

26. 8. Вечором прийшов зв'язок від 2-ого роя та повідомив к-р Ч[авса], що тут є також провідник, до якого пішов зараз к-р Ч[авс] з кількома стрільцями, а 1-рій враз з Р., який перебрав 3-ій рій, чекав на пункті на к-ра Чавса. По півночі вернув к-р Чавс та сказав, що за два дні прийдуть теренові і ми розійдемось роями, тому що цілістю ходити неможливо з огляду на харчі.

27. 8. Вечором пішли стрільці по с. М. та по сусідніх селах, щоб зорганізувати харчів. В с. М. було військо, почало ракетувати та стріляти безладно в різні сторони. Тоді стрільці 1-ого роя збіглись на збірний пункт та оповідали, що в кількох місцях бачили засідки. Тої ж ночі на пункт долучила санітарка Г., котра йшла по наших 2-ох ранених в засідці під с. Ж. Бокінка. Тоді рій подався дальше на північ і закватирував в лісі б. с. Ленюшки.

28. 8. Вечором вислано на пункт 4-ох стрільців, які мали нав'язатись з тереновими. Рій закватирував ще один день в тому ж лісі.

29. 8. Повечеряли та пішли на кол. с. Т., де лежали наші ранені. Віднайшовши їх санітарка зробила перев'язку. Відходити було вже запізно. Тому рій закватирував по стодолах. Місцевого поляка заставили провадити розвідку.

30. 8. Військо кватирує дальше в с. О., через яке мусимо йти на пункт, де чекав тереновий. Тому що з раненими тяжко просуватись, а ще дорогою в загроженому терені, к-р роя рішив по теренових вислати зв'язок, а сам з раненими закватирував в поблизькому лісі.

31. 8. По вечері долучив зі зв'язковими тереновий М. Забрано ранених і заквартировано в лісі б. с. М. В. с. Л. закватирувало ВП.

1. 9. Вечеряли в с. Л. Тут долучив ще один ранений з вд. "Вовки" О[сип], котрий ще з минулого року залишився на вилікуванні. Кватирували в лісі б. с. Р. Тут стрінулись з провідником Я. та боївкою С. Боївка поділилась з нами своїми харчами.

2. 9. Ранені лишились коло боївки, котра відставила їх на менше контрольовані через КБВ села, а рій взявши теренового М. вернув назад шукати рай. пр. Г.

3. 9. Кватирували в лісі б. с. Б. П. Ніччю в господаря с. С. зареквірували свиню, в другого хліб, тому що ніхто добровільно не хотів нічого дати, а військо з кожним днем інтенсивніше почало порушуватись в терені, щоночі роблять засідки, найбільш на краях лісів.

4. 9. Ніччю перейшли до ліса б. с. Г. Пополудні налізло на стійку 3-ох ВП і один поляк в цивільному убранню, які завважили стійкового, кілька разів до нього вистрілили. Рій змінив місце постою та на становищах пробув до вечора. Вечором довідалися, що то були аковці.

5. 9. Вечером в с. Б. П. стрінули поліциста, котрого роззброїли та виміняли уніформ.

6. 9. Кватирували в лісі б. с. В. В тому ж селі були на вечері. Село мало свідоме. Один господар, коли його стрільці запитали, чи він українець:" Якась пані в 1943 р. зробила нас українцями, але ми не знаєм, хто ми є, хоч нас забийте". Йому пояснили чому він українець, від чого походить назва, та сказали, що він не повинен боятись того, що він українець.

В с. К. в господаря (до нього завів наш тереновий) зареквірували половину свині на прохарчування і закватирували в недалекому лісі. Розвідка донесла, що ВП відїхало дальше на південь. Г., за котрим ми шукали, відійшов також на південь.

7. 9. Кватирували в невеличкому ліску, а по вечері відійшли до ліса б. с. О.

8. 9. Військо знова закватирувало в с. Л. та Г. Ночі дуже місячні і ясні. В терені, в якому кватирує військо, неможливо просуватись, тому ще через 2 дні[...].

9. 9. Військо від'їхало дальше на захід.

10. 9. Перекватирувались в ліс б. с. Б. П. Тут перебували також через 2 дні.

12. 9. Стрінулись з пров. Я. і разом чим скоріше відійшли до ліса б. с. М., тому що до Б. П. приїхало 2 авта війська. Ввесь час звязкові шукають за Г., якого годі знайти.

15. 9. В с. К. реквіруємо 1 свиню та хліба, деякі речі з убрання, які нам конечно потрібні. При тому вживаємо польської мови. Тут панує всюди така атмосфера, що АК йде на українські села до господаря українця і вживаючи української мови, організує свині, взуття, убрання під маскою УПА. Знова наші йдуть організують потрібні речі під маскою АК. Так що панує переконання, що як при реквіруванні тих речей будемо вживати української мови, то зразимо собі населення до решти. Врешті вдалося нам відшукати Г. і з ним зв'язатися.

17. 9. Заноситься на облаву. Організуємо лопати та робимо в лісі криївки.

18. 9. В с. О. квартирує військо. Рій докінчує роботи коло криївок. Вечором підійшла розвідка під с. Я. Там довідалась, що вже через 2 дні роблять тут засідки. Днем переїжджало військо.

20. 9. Квартирував рій у лісі б. с. М. По обіді переїжджало 10 фірманок з військом, при тому стріляли в ліс.

Вечором стрінулись з зв'язковими від к-ра Ч[авса], котрі принесли наказ на день 28. 9. притягнути на пункт до ліса б. с. Л. Рій до того часу повинен бути по можливості убраний і взутий. Так що з того часу рій почав приготовлятись до дороги.

В зв'язку з тим рій розділився на 2 групи. Завданням одної було зорганізувати необхідне взуття та білля; другої - залізні порції харчів на дорогу.

Довідуємось, що нас досить добре слідять. Попри ліски вештаються сексоти, коли що підозрілого завважать, то вже обов'язково вечором буде під лісом засідка. Поляки починають кватирувати по селах партизанським способом: 15-20 чоловік заходить разом до стодоли, виставляють скриті стійки, забороняють мешканцям господарства віддалитись від хати. Вечором відходять на засідку. Так, що вже зовсім тяжко усталити в якому селі є військо, а в якому нема. Були такі випадки, що військо ніччю заходило до господарів під маскою УПА і просили дещо з'їсти, або питали, чи не було яких хлопців. І коли господар їм що дав, або сказав, то зараз його арештували. Тому населення вже навіть не хоче до вікна підойти, не то що відчинити двері. Звичайно, коли хтось з стрільців застукає до вікна, то господиня в хаті зачинає стогнати і каже, що хора на серце. Такі випадки стрічались майже в кожній хаті під кінець нашого побуту на тих теренах.

26. 9. Обі групи злучились і закватирували б. с. Р[оманів]. День проминув без пригод. Вечором розвідали, що в с. Ч. кватирує військо.

28. 9. Кватирували в лісі О. б. с. Г. В селі чути було кулеметні стріли.

29. 9. Перейшли до ліса б. с. А. і тут затаборували. Рано на віддалі, яких 400 м. від місця постою почули крики: "Стуй, бо застшелі" та кілька вистрілів. Це з с. С. приїхали поляки та стріляли за якимось поляком, котрий втік. Вечором того ж дня злучилися з к-ом Ч[авсом] та боївкою О[стапа]6.

2-ий рій під команд. к-ра Ш. Після розчленування підв. знайшовши зв'язок з п-ом в Я. закватирував дня 20. 9. в лісі б. с. Б. П. Вечором вислано 4-ох стрільців, по солонину до с. Г., віддаленого 8 км. від місця постою. Других 8-ох (6 з боївки к-ра О[стапа] і 2 з роя) пішло до с. Ж. на організацію харчів. Під селом найшли на засідку. Вив?язалась коротка перестрілка, вислідом якої зістало 2 ранених з роя, один легко, другий середньо. Про ворожі втрати не відомо. Наші відв'язались і з раненими долучили назад. Тої ночі налізли на засідку також ті, що ходили по солонину. Одначе відв'язались від ворога без втрат.

По трьох днях вдалось примістити ранених в одного поляка, в с. Т. Кватирував рій в лісі б. с. М. Вечором кількох стрільців пішло на організацію харчів у теж село. Організація йшла дуже пиняво. Господарі нічого не хочуть давати. Ось один з багатьох випадків: "Чого віти ходити нас рабуєте. Доки ще будете так ходити". Коли ж господаря запитали, чи спокій, то відповідає: "Коло нас спокій, дальше в селі не знаю".

Провідник Н. дав 2 теренових і відіслав рій в перший район, порозумівшись попередньо з к-ом Ч.

Вечеряв рій на кол. С. В розмові з населенням довідались про арештування [?]ох людей з тої ж колонії. Спричинником їх арештування був зрадник Чумак. Він своїм переходом дуже зразив населення, котре почало нам недовіряти, говорячи: "Ви сьогодні ходите просите щось зїсти, а за якийсь час підете до ресорту і нас поарештуєте". Стрільці пояснювали населенню, що тим не можна зражатись. Такі випадки, що одиниці переходять на ворожу сторону трапляються і в інших народів. Одначе це мало що помагало. Населення дальше ставилось до нас з недовір?ям.

Вечором рій враз з боївкою к-ра О. зайшли до м. С. Тут у волості забрано документи, в спулдзєльні зареквіровано най необхідніші речі. По м[істі] розкинено летючки. З харчами дуже тяжка справа. В цілому с[елі] збереться 3-4 боханці хліба. Більше дістати неможливо, тому що населення ховає хліб.

Була облава на ліс б. с. Л. Робило її 10 авт поляків. Ліс проходили лініями, лиш деякі секції ліса пройшли розстрільною. В с. Л. того ж дня питали за бандитами. Рівно ж знали, що там попереднього дня вечеряли.

Рій зайшов до спулдзєльні с. К., зареквірував 100 кг. солі та ще деякі необхідні речі (білля, паста, папірці, тютюн). При тому вживали польської мови, так як [...] роблять звичайно при того рода роботах.

В с. В. забрано 2 свині, які змагазиновано в лісі. Тої ж ночі КБВ робить засідку при переїзді через шосу.

В зв'язку з тим, що в терені заносилось на більші облави, рій відійшов дальше на захід. Тут просидів в лісі М. через тиждень, організуючи харчі в пльських селах (колись ці села були українські, тепер місце виселених українців, зайняли поляки-репатріянти).

Організували харчі в с. У. Тут залишилось 12 родин українців. Оповідали, що на них вже від весни нападає польська банда та грабує. В хатах бо[я]ться ночувати.

Розвідка донесла, що облави, які відбувались дальше на півночі, починають посуватись у південному напрямі. І так ліс б. с. Р. вже через 2 тижні щоночі обставлюваний заставами, на які вже кілька разів найшли наші.

Вечеряли в с. Г. в українців, котрі залишились. Спочатку з нами господарі не хотіли нічого говорити, уважаючи за ресорт. Потім вже говорили відважніше. В тому селі один дядько спитав нашого стрільця: "Чого віти ходите, ви певно робити не хочете, взяли кріси і волочитесь, нам спокою не даєте". Стрілець йому пояснив за що боремось, а він лиш з недовір?ям похитав головою: "Вас всіх виловлять і будете з ресортом нас арештувати, як вже один арештує". Стрільці йому пояснювали і відповіли, що такі випадки дуже рідко трапляються.

Інший знова господар радив залишити зброю і іти до дому, бо нас всіх поб'ють, шкода таких гарних хлопців. По вечері розкинено по селі летючки. Коли ми опускали село, то до села підходив уже ресорт. Днем арештовано в тому селі 12 осіб.

Стрільці вже обдерлися та кількох було цілком босих. Треба було в якийсь спосіб наладнати ці недостачі. Тому за порозумінням [з] провідником У. [ми] пішли до села П. Тут зареквірували п?ять пар чобіт та проміняли блюзи, бо наші вже треба було направляти.

Ранком 2-ий рій долучив до к-ра Ч[авса], долучило 8 перших [?]. Низька свідомість населення, його [?]тне [?]алення до нас, трудно прохарчування та сильний натиск КБВ на ці терени не давали [?] підвідділові його завдання, а саме закріпитись на зиму в тих теренах.

Того ж дня почали поворотну дорогу і протягом 5 днів були вже в українських селах.

Копія машинописного оригіналу.

ВО "Сян".


ПРИМІТКИ

1 Переклад із польського: "Пане, війська я не бачив уже майже рік. Часом проїжджаютьпідводами якісь в уніформах, але без зброї... Тепер не дуже добре - війна!... Ми селяни, нам, щоб спокій."

2 Переклад із польського: "Одна жінка мені оповідала, що бачила вовка. А нині я самапобачила."

3 Переклад із польського: "Якийсь малий хлопець прийшов годину тому і замовив."

4 Відділ "Галайда ІІ" прибув на Підляшшя якраз після закінчення виселення українського населення до СРСР 1946 р. Проте в терені було далі багато ВП і військ КБВ. Вони охороняли залишене українцями майно й вели боротьбу з підпіллям.

5 "Чумак" - кол. вояк із сотні "Перебийніс" під ком. "Шумського", який залишився в терені на лікування. Пізніше він був приділений до боївки СБ, з якою діяв у цілому терені. Тож він знав багато кватир, санітарні та зв'язкові пункти тощо. В час виселенчої акції він перейшов на бік комуністів та оповів їм усе, що знав. Після того він разом з "УБП" з Володави їздив до відомих йому селян та арештував їх за співпрацю з підпіллям.

6 "Остап" - Євген Оленюк з Ґдешина Грубешівського повіту - працівник СБ в Грубешівщині, що разом з боївкою СБ з Грубешівщини був тоді на Підляшші.


Вип. 6,    весна 2001    «Літопис»
При використанні наших публікацій посилання на журнал «Літопис» обов’язкове.
© «Форум дослідів історії УПА»

| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |