|
Зустріч тягнулася до 3 годин. Представники були з Т[омашів - Любельського
повіту] 1.
"X."2 - високий, бльондин, говірливий, інтеліґентний, около
30 літ (правдоподібно учитель).
Зустріч мала відбутися дня 5.12.45 р. о год. 19-ій в У[...]3. Коли я
там прибув, застав зв'язкового, який завіз мене до У[...]. В У[...] я
довідався, що нікого нема і ми з д."Косарем"(5) поїхали до О[...].
Там довідалися, що було двох представників, які відійшли до У[...]. Зв'язковий
з О[...] забрав наші коні й поїхав до У[...] та о год. 12:20 6.12.45 р.
прибули представники. Почувши, що їде фіра, усі присутні опустили помешкання.
Ввійшло двох чоловіків. "Х." попереду - подав мені руку та вимовив
якесь назвисько. Це саме зробив і "З.", "Х." був у
чорному плащі, якого не скидав. Правдоподібно мав під ним зброю. "З."
був у куртці, яку скинув. Убрані були добре, добре презентувалися. Я попросив
за дві години. По повороті до кімнати, я зауважив, що вони дуже поденервовані.
Я хотів відразу приступити до переговорів, але "Х" попросив,
щоб вони трохи відпочили. Я спішився, тому що шеф "безпєченьства"
з Томашева, об. Драбіньскі, заповів приїзд на ці терени.
Я спитався, чи вони розуміють українську мову. Вони відповіли, що не все.
Я згодився їм вияснити незрозумілі слова по-польськи. Але потім я довідався,
що вони навіть добре говорять по-українськи, переважно "З.".
Щоб говорити, я запропонував, що будемо говорити на довільні теми. І спитав,
як представляється політична ситуація в світі.
"Х.": Англійці та американці приготовляються до війни з совітами,
але як завжди, роблять це у великій таємниці й звичайно несподівано для
світа виявляють тоді, коли треба буде.
"Я": А як представляється ситуація в Європі?
"Х.": На Угорщині відбулися вибори - де побідили дрібні рільники,
а комуністи провалилися, помимо зі сторони большевиків. У Франції комуністи
не виграли, тому що проти них виступили солідарно соціялісти та католики.
Де Голь знова прийшов до влади. Політика Де Ґоля супроти Польщі є розбіжна,
Де Ґоль признав польський уряд ПКВН-у, вислав до Польщі свого представника,
а рівночасно визнає польський уряд в Лондоні. Потім "Х." оповів,
що в Ірані є революція і революціоністи йдуть на Тегеран, що це є робота
большевиків, а в Азербайджані було голосування. Азербайджанці виявили
волю виступити з союзу СССР, але Москва на це не погодилася. В цій справі
Англія та Америка вислали ноти до московського уряду, щоб Москва вволила
волю азербайджанців. Натомість вірменці, які є під Туреччиною, заявили,
що вони волять турецьку неволю, як московську свободу.
"Я": А яка є політична ситуація в поневолених народів большевиками?
"Х.": Багато за це не знаю, лише представив вибори до парляменту
в Угорщині.
"Я": А чи чули ви про союз поневолених народів?
"Х.": Ні.
"Я": Чи польські революційні групи вступили до союзу поневолених
народів і чи хоч солідаризуються з ними?
"Х.": Не можу нічого про це сказати, бо не знаю. Запитаюся у
своєї верхівки.
"Я": Як представляється політична ситуація в Польщі?
"Х.": В Польщі є при уряді поплечники Москви, Бєрут - жид, який
перед тим називався Бєньковскі, в 1927 р. висланий до СССР за комуністичну
діяльність. Потім [він] знова вернув під другим назвиськом, а дальше працював
проти Польщі. Осубка-Моравскі рівнож з жидів. Так само в ни[жч]их клітинах
адміністраційних є жиди, українці, росіяни. Українці - переважно на Холмщині
(в "ресорті безпєченьства"). Свого часу поляки дуже цим були
пригноблені, але тепер вже пройшло. І хоча дальше цей стан, але вже дальше
менш загрожений. Прихильників Москви по цей бік Висли є більше в урядах,
бо на це зложилися такі обставини, що фронт довго стояв над Вислою і большевики
мали час зайнятися цими польськими землями. Більша участь жидів і українців
в урядах та й комунізуючих поляків. За Вислою є краще, бо там менше є
комуністів в урядах.
"Я": [Як] представляється військо і генерали в Польщі?
"Х.": Генерал Роля Жимєрські був військовим, але не солідним
чоловіком. Тому його з війська усунули. Солідаризував з Сікорским, по
смерти якого щойно зачав працювати. Ще до 1943 р. був на удержанні своєї
дружини, яка мала склеп чи була в нім[ецькому] уряді у Варшаві. Досить
бідно жив. Від 1943 року зачав добре жити, добре вбиратися та мати гроші,
які здається походили з СРСР. У війську є старші офіцери москалі, або
партійні українці, а стрільці й підофіцери москалі, або партійні українці,
а стрільці й підофіцери не завжди є будуючий елемент, переважно пролетаріят
і форналі - тому й так зле поступають з населенням, хоч між ними є й аковці,
які не можуть багато зробити, бо є в меншості.
"Я": Чи то правда, що большевизується польська школа - викидається
релігія?
"Х.": Ні, це неправда, бо хоч і були голоси деяких учителів
проти релігії в школі ["З." - жидів], але більшість учительства
виступила проти цього, так що більше цієї справи на з'їздах не порушувано
(напр., учительський з'їзд у Люблині). Так само програма навчання не відбігає
багато від програми з перед першого вересня 1945 р. Не змінився і устрій
шкільництва, бо хоча хотіли шкільні чинники завести організацію шкільництва
на зразок большевицький, одначе не вдалося.
"Я": А чи учителі дальше є чинником, який є під впливами большевиків?
Маю на думці процес, (з'ясований у) 25 ч. "Пломка".
Оба представники дуже енергійно цьому заперечили. Заявили, що це була
інтрига УКЦ, і що учительство завсіди було патріотичне й що у визвольних
змаганнях був і є великий процент учителів.
"Я": А як представляється високе шкільництво? Чи є під впливом
большевизації?
"Х.": Ні, студенти є майже всі проти сучасного устрою в Польщі,
так само й усі професори. Було кілька, які пішли по лінії нового уряду,
але ці відійшли до дипльоматичної служби [ректор Раабе і інші].
"Я": А [як] робітничі, селянські й трудящі інтеліґентські верстви
ставляться до сучасного уряду?
"Х.": Робітники більше йдуть за урядом, але в меншості, бо більшість
є проти. Селянство є в опозиції.
"Я": Чому ж в опозиції, коли дістало приділ поміщицької землі?
"Х.": Кошява господарка сучасного уряду до цього довела, бо
континґент є великий, а за нього мало платять - 27 зол. за жито, 37 зол.
за пшеницю, а літра премійованої горілки коштує 100 зол. І так з податками
і іншими речами. Інтеліґент є теж проти уряду, бо знає до чого це все
веде.
"Я": А як є справа з радянсько-польською приязнею?
"Х.": Є певні люди, які підтримують цю приязнь, але загал проти.
Недавно у Кракові висаджено пам'ятник російського солдата, "визволителя
Польщі".
"З.": А в Ченстохові дали в руки солдатові [на пам'ятникові]
пляшку горілки, а на другу насадили багато різного краму із відповідним
написом (сенс напису: "Ми тобі заплатили за визволення, можеш відійти".)
В багатьох містах, де на ринках були гроби совітських героїв, хтось вночі
ці гроби зрівняв зі землею.
"Я": Як представляється господарка в Польщі?
"Х.": Зле. Треба сподіватися, що прийде девальвація золотого,
бо вже друкують 5-тисячні банкноти. Є знижена ціна - робітник і інтеліґент
бідує. Большевики вивозять денно 50 тис. тон вугілля до Росії, а в Польщі
нема чим опалювати льокомотив.
"Я": Як горожани з Польщі сприймають сучасну пресу, яка є большевицькою
аґіткою?
"Х.": Пресу, яку видає уряд, громадяни майже не читають.
"З.": Я був в Катовицях і хотів купити [якесь число газети],
то продавець [до]дав [теж] іншу. Коли "З." не хотів її купувати,
тоді продавець сказав, що не може продати йому одної газети, бо ніхто
не купує цієї другої. І так є у всіх містах.
"Х.": Натомість уряд засипає цими газетами всі уряди, а найбільше
громадські, бо господарі радо скурюють їх. Натомість тепер виходить у
Кракові "Тиґоднік повшехни" - тижневик - ПСЛ [Польського Строніцтва
Людовеґо], де працюють навіть академіки й де поміщується статті проти
статтей в проурядовій пресі, а навіть проти деяких законів (напр., проти
супружного права). До цього виходить в Ченстохові клеракальний часопис
"Нєдзєля", яка є рівнож редаґована в дусі опозиційнім проти
проурядової преси. Обі ці газети є дуже популярні поміж всіма шарами польського
населення.
"Я": Коли прийде до виборів в Польщі?
"Х.": Хиба аж восени 1946 р., вже в "одродзоней Польсце",
бо уряд боїться тепер виборів, бо знає, що програє, бо 90% населення буде
голосувати за АК. Навіть об. Ґомулка, секретар ППР, офіційно заявив, що
опозиція при виборах мала би 80%. Тому правдоподібно вибори будуть відложені
з цією думкою, що цей же уряд має різні засоби [матеріяльні] і можливості
й що за довший час своєю політикою приверне до себе громадян.
"Я": А яка є сучасна політика АК? Чому АК не проявило та не
проявляє виразної політики супроти совітів і большевицько-польського уряду?
"Х.": АК не виступало й ще активно не виступає проти совітів
і совітизації Польщі, бо була думка, що уряд Польщі перейде дорогою еволюції
в руки АК. Тому й повернули з-за границі - Вітос, Кернік, Станьчик, Грабскі,
Міколайчик і інші та ввійшли до уряду, а до нижчих урядів також пішли
люди з АК і тою дорогою хотіли заволодіти Польщею. Але це не дало жадних
результатів, бо про це свідчать великі арешти серед АК.
"З.": В одній Варшаві сидить 40 тис. ув'язнених.
"Х.": Но, може стільки ні, але по всій Польщі є великі арешти.
Поляків вивозиться на Сибір. Большевицьке військо вправді трохи вицофалося
з Польщі, але ще є НКВД. Хоч [воно] само не діє, але є "руководітєлями"
[секретними] в слідствах та в'язницях і все робиться під їх диктат. Це
все бачить громадянин в Польщі й питається, де є та демократична незалежна
Польща. Так створюється опозиція. АК змінило своє становище супроти еволюці[й]ної
політики, а підготовляє революцію і чекає на весну. Тепер не виступає,
бо боїться репресій, хоча знає, що УПА діє активно, але вони ще чекають.
"Я": А чи верхівка АК вже зв'язалася з верхівками інших народів
і узгіднила спосіб поступовання та боротьби супроти большевиків?
"Х.": Не знаємо. Спитаємо вгорі. На другий раз скажемо.
"Я": Чи це правда, що польський уряд ПКЕН-у просив маршала Рокосовського
про поміч проти опозиційних банд?
"Х.": Так, були такі чутки. Але до цього часу [це] ще не впроваджене
в життя.
Я приготовив ще багато питань відносно політики АК - або сподівання інтервенції
ПКЕН-у та АК супроти сусідів - українців, білорусинів, литовців, чехів
та німців і інше, але не було часу й я мусів перейти до інших [с]прав.
Я подякував за цінні інформації та приступив до обговорення політики українських
націоналістів. Я розвинув думку союзу кавказьких, балтийських, білоруського,
українського, польського, а може і чеського народів проти московського
та німецького імперіялізму, заторкнув історію України та Польщі і взаємні
відносини між тими двома народами, політику Польщі і Москви супроти України,
на якій виграла лише Росія [від Андрусівської угоди до Кримської конференції],
натякнув, що теперішня ситуація в Польщі є аналогічна до часів останнього
короля Станіслава Понятковського - втручання Росії у внутрішні справи
Польщі, поступовання амбасадора - посла Репніна та Штакельберґа; потім
Польща по 1815 р. [по віденськім конґресі] - допровадження Польщі до цього,
що навіть назву її Росія перемінила на "Привіслянський край".
Так само діється і тепер, але в дуже скорім темпі. Легенько я доторкнув
справи старої польської політики на засадах політики районів та звів до
цього, що Польща повинна погодитися на те, що вона мала держава й повинна
йти з малими державами в союзі, коли не хоче знова впасти жертвою німецького,
або московського імперіялізмів.
Оба представники на це погодилися. Потім я розвинув наші кличі "Воля
народам і людині". Дальше я представив нашу визвольну боротьбу з
большевиками від 1918 року до тепер. Останньо в нашій зовнішній політиці
є намагання створити бльок поневолених народів та узгіднити спільне поступовання
проти большевиків і закликав поляків, щоб і вони пішли слідами, а не діяли
на свою власну руку і не дали одуритися большевикам. Бо це вже ми перейшли
- була совітська Україна зі своїм урядом, зі своїм премієром, зі своїми
школами. Нам позволено разом з росіянами виступати на міжнародних конференціях,
підписувати договори 21.3.1921 р. в Ризі і т.п., а потім прийшла велика
м[а]ртирологія укр[аїнського] народу, яка тягнеться до тепер. Це саме
чекає і польський нарід, але приспішеним темпом. З'ясував я їм і добросусідські
взаємини на підставі плятформи УГВР та відношення до національних меншин,
які будуть в нашій державі.
"Х.": А як бореться український народ дальше на схід під большевиками?
Я: В Галичині, Волині та на всіх українських землях діє УПА та організація.
"Х.": А як населення відноситься до визвольних змагань?
"Я": Населення на всіх землях України активно попирає боротьбу
проти окупантів.
"Х.": А чи нема вісток, чи совіти приготовляться до війни з
аліянтами?
"Я": Тепер не знаю, але в осені явно говорено про неминучість
війни з "капіталістіческою" Англією і Америкою. Тепер лише є
знаки, що совіти думають про війну, бо майже ввесь державний бюджет іде
на військові цілі й удержується велика армія.
"Х.": А чи відомо вам, чи діють переселенчі комісії в УРСР,
які мають переселити поляків?
"Я": Такі комісії є, бо навіть українці Холмщини і інших українських
земель під Польщею, які виїхали до УРСР, користають з побуту комісії і
записуються назад на свщї землі.
"Х.": Чи чули, як живеться полякам в УРСР?
"Я": Чув я, що у Львові були арештування між поляками, які не
хочуть записуватися на виїзд. При тім спімнув я про релігійну нетолєранцію
большевиків в Галичині, арешти серед вищого духовенства греко - католицького
та насаджування урядового православія - політика Евлогія та графа Бобрінського
і князя Львова супроти галичан з року 1914 - 1915.
(Тому що зістало ще пів години часу, ми приступили до обговорення теренових
справ).
"Я": Чому чинники АК не дуже активно виступають в боротьбі супроти
людей в "безпєченьстві" та в інших урядах, війську і між цивільним
населенням, які діють на шкоду й українського і польського народу [комуністи
та донощики большевицькі].
"Х.": Ми діємо! Ось в цій цілі ми вдарили на Томашів Люб[ельський]
та випустили польських і українських в'язнів та зліквідували багато людей,
які і нам і вам шкодили. Зістався шеф "безпєченьства" Драбіньскі,
якого за всяку ціну треба унешкідливити й то так ви, як і ми, маємо до
цього стреміти. Крім цього, є ще кілька таких людей - справді українців,
але які діють на нашу й вашу шкоду.
"Я": А чому ви не унешкідливили Худзіка та Муху в Белзі, які
псують взаємовідносини поміж українцями та поляками?
"З.": Я там був і довідався, що Худзік і Муха не є такі небезпечні
- хоча їх перенесеться де-ін-де. А треба усунути секретара ППР - Струсінського-Рибака.
"Я": Хто відповідає за бандитські напади польського населення
на українців в прикордонній полосі? Ми не є противниками, щоб польське
цивільне населення замешкувало в сусідстві українців, але польське населення
повинно коректно вести себе супроти українців, а не так, як до тепер.
Польське населення лише займається донощицтвом на українців, або само
грабує українців на власну руку (прим., поляки з Годованець - грабують
селян в Динисках і Річиці Томашівського повіту, або зі Старого Села, Ликошина,
Тишовець з Грубешівського повіту), або з МО - як в Варяжі, Потуржині,
Кристинополі та Белзі. Тому АК повинно вплинути на цивільне населення,
щоб цього не було. Винних покарати і в цій цілі нав'язати з нашою безпекою
контакт, щоб спільно поборювати і бандитизм і донощицтво - сексотство,
"стрибків" та "ресорт безпеки" і шкідливих осібняків
з адміністрації. Дальше повинен бути установлений пункт, де б наші чинники
безпеки з польськими чинниками безпеки сходилися та вимінювали [інформації
про] підозрілих типів та вияснювали певні неясні справи. Потім я представив
жахливі відносини в тюрмах, переважно в Грубешеві та Холмі, де навіть
аковці знущаються над українцями. (В цім моменті оба представники заперечили
щодо участи АК в знущанні) і попросив я, щоб організація АК вплинула на
поправу тих відносин. Дальше я представив грабунки й вбивства наших робітників,
які повертають з Німеччини, переважно в Грубешеві і Томашеві і рівнож
просив вплинути і змінити цей стан. Представив можливості повороту українців
з УРСР і щоб рівнож поляки добре ставилися до них.
"З.": Повідомив, що на терен Томашівщини вернуло до 200 осіб
з УРСР, переважно чоловіки без родин, з яких багато хто хоче йти до "ресорту
безпеки" і діяти на шкоду поляків та запитав, як з ними поступити.
"Я": Треба добре справу пересл[і]дити, а щойно тоді винних карати.
(Ці всі справи представники записали і погодилися вплинути на зміну тих
відносин). Я дальше запитався, чому до цього часу АК не виступило активно,
а хоч би пропаґандивно до переселення українців, або взагалі не зайняло
супроти цього жадної постави.
Представники нічого не могли відповісти, хоча заявили, що АК є противне
виселенню, а потім додали, що вони бояться репресій зі сторони большевиків,
коли б явно виступили. Тоді я їм представив, що це є большевицька політика,
щоб польський та український народ ще більше роз'єднати - до цього, щоб
перервати нам контакт між собою. Дальше АК повинно не допускати до переселення,
хоча б в ім'я того, що вона боронить позиції політики з перед 01.09.1939
р., а позволивши на переселення, воно уґрунтовує заграничну та внутрішню
політику ПКЕН, тоді коли АК повинна на кожнім кроці шкодити цій політиці.
І я заявив, що наше становище є таке, щоб АК повела аґітацію проти виселення
поміж ВП, міліцією, адміністрацією та цивільним населенням. Представники
це записали собі. Між іншим я згадав, що ми виготовили отвертий лист до
всього культурного світу, як протест супроти виселення і взагалі поступовання
большевиків і поляків супроти українців поза лінією Керзона. Згадав я
про летючки до ВП. Дальше я просив, щоб АК вплинуло на повітові адміністраційні
чинники, щоб придержувалися демократичного чинника при волосних та сільських
виборах війтів та солтисів. Потім представив я їм можливість заіснування
такої ситуації, що наші відділи будуть змушені перейти на терен замешканий
поляками, а тоді АК повинно нам прийти з поміччю, помістити ранених та
хворих на своїм терені й безпечних місцях. На - кінець я запропонував,
щоб ми вимінювали часописи та свої видання, твори, зброю, одежу [за збіжжя
і товщ].
Потім, що добре було б, щоб зустрінулись якнайскорше, а може й наша верхівка.
Все це представники записали й визначили зустріч біля 1.1.1946 р. Дальше
визначили зустріч з представниками з Грубешова на 14.12.1945 р., або 16.12.1945
р. на 14 год. в Л[...].
Я ще не згадав про лінію демаркаційну, щоб без перешкод діяла АК та УПА.
Вони все це записали і сказали, що при другій зустрічі дадуть на це все
відповідь. Ще раз просили, щоб усунути Драбінського та товаришів і Струсінського
та на цім розмова скінчилася.
На закінчення ми скромно повечеряли і о год. 3:30 вони пішли до У[гнова]
пішки, а ми від'їхали до Р[ічиці]. 5
[Дунайський]. (6)
ЗДМЛ,тека Ш (7)
© Підготовка текстів, примітки, ілюстрації і резюме - Євген Штендера,
©1985-2001 рр.
Примітки
1. У машинописі звіту це місце замазане, а також назви інших місцевостей,
по яких їздив наш делеґат Теодор Гарасим'як ("Дунайський", "Равіч")
з Варешина Грубешівського повіту, шукаючи за польськими делеґатами. Мені
залишилося в пам'яті, що на цю зустріч їздив Т.Гарасим'як сам від імені
28 холмського ТВ УПА "Данилів" (Є.Ш.). З польського боку були
представники керівництва ВіН-у у Томашівському повіті.
2. Літерами "Х." і "З." Т. Гарасим'як назвав польських
представників. Додаткових даних про них немає.
3. Згідно з моєю пам'ятю зустріч відбулася в м. Угнові, або на фільварку
біля Угнова (мабуть - Улика або Олика). В цьому фільварку була ґуральня,
через працівника якої нав'язано контакт з ВіН-ом. Організатори зустрічі
не домовилися точно про час та місце зустрічі й через це делеґати "шукали"
одні за другими.
4. "Косар" - станичний або кущевий зі с. Ульгівок, який, як
це виходить зі звіту, допомагав Т. Гарасим'якові заїхати на місце зустрічі.
5. Це тільки мій здогад, що літера "У" - це Угнів, а літера
"Р" - це с. Річиця.
6. Звіт немає підпису, проте в мене не має сумніву, що це звіт "Дунайського"
- Теодора Гарасим'яка.
|