| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |

Теодор Гарасим"як ("Дунайський"): Протокол зі зустрічі з АК, 12.1945 р.

Зустріч тягнулася до 3 годин. Представники були з Т[омашів - Любельського повіту] 1.
"X."2 - високий, бльондин, говірливий, інтеліґентний, около 30 літ (правдоподібно учитель).
Зустріч мала відбутися дня 5.12.45 р. о год. 19-ій в У[...]3. Коли я там прибув, застав зв'язкового, який завіз мене до У[...]. В У[...] я довідався, що нікого нема і ми з д."Косарем"(5) поїхали до О[...]. Там довідалися, що було двох представників, які відійшли до У[...]. Зв'язковий з О[...] забрав наші коні й поїхав до У[...] та о год. 12:20 6.12.45 р. прибули представники. Почувши, що їде фіра, усі присутні опустили помешкання. Ввійшло двох чоловіків. "Х." попереду - подав мені руку та вимовив якесь назвисько. Це саме зробив і "З.", "Х." був у чорному плащі, якого не скидав. Правдоподібно мав під ним зброю. "З." був у куртці, яку скинув. Убрані були добре, добре презентувалися. Я попросив за дві години. По повороті до кімнати, я зауважив, що вони дуже поденервовані. Я хотів відразу приступити до переговорів, але "Х" попросив, щоб вони трохи відпочили. Я спішився, тому що шеф "безпєченьства" з Томашева, об. Драбіньскі, заповів приїзд на ці терени.
Я спитався, чи вони розуміють українську мову. Вони відповіли, що не все. Я згодився їм вияснити незрозумілі слова по-польськи. Але потім я довідався, що вони навіть добре говорять по-українськи, переважно "З.". Щоб говорити, я запропонував, що будемо говорити на довільні теми. І спитав, як представляється політична ситуація в світі.
"Х.": Англійці та американці приготовляються до війни з совітами, але як завжди, роблять це у великій таємниці й звичайно несподівано для світа виявляють тоді, коли треба буде.
"Я": А як представляється ситуація в Європі?
"Х.": На Угорщині відбулися вибори - де побідили дрібні рільники, а комуністи провалилися, помимо зі сторони большевиків. У Франції комуністи не виграли, тому що проти них виступили солідарно соціялісти та католики. Де Голь знова прийшов до влади. Політика Де Ґоля супроти Польщі є розбіжна, Де Ґоль признав польський уряд ПКВН-у, вислав до Польщі свого представника, а рівночасно визнає польський уряд в Лондоні. Потім "Х." оповів, що в Ірані є революція і революціоністи йдуть на Тегеран, що це є робота большевиків, а в Азербайджані було голосування. Азербайджанці виявили волю виступити з союзу СССР, але Москва на це не погодилася. В цій справі Англія та Америка вислали ноти до московського уряду, щоб Москва вволила волю азербайджанців. Натомість вірменці, які є під Туреччиною, заявили, що вони волять турецьку неволю, як московську свободу.
"Я": А яка є політична ситуація в поневолених народів большевиками?
"Х.": Багато за це не знаю, лише представив вибори до парляменту в Угорщині.
"Я": А чи чули ви про союз поневолених народів?
"Х.": Ні.
"Я": Чи польські революційні групи вступили до союзу поневолених народів і чи хоч солідаризуються з ними?
"Х.": Не можу нічого про це сказати, бо не знаю. Запитаюся у своєї верхівки.
"Я": Як представляється політична ситуація в Польщі?
"Х.": В Польщі є при уряді поплечники Москви, Бєрут - жид, який перед тим називався Бєньковскі, в 1927 р. висланий до СССР за комуністичну діяльність. Потім [він] знова вернув під другим назвиськом, а дальше працював проти Польщі. Осубка-Моравскі рівнож з жидів. Так само в ни[жч]их клітинах адміністраційних є жиди, українці, росіяни. Українці - переважно на Холмщині (в "ресорті безпєченьства"). Свого часу поляки дуже цим були пригноблені, але тепер вже пройшло. І хоча дальше цей стан, але вже дальше менш загрожений. Прихильників Москви по цей бік Висли є більше в урядах, бо на це зложилися такі обставини, що фронт довго стояв над Вислою і большевики мали час зайнятися цими польськими землями. Більша участь жидів і українців в урядах та й комунізуючих поляків. За Вислою є краще, бо там менше є комуністів в урядах.
"Я": [Як] представляється військо і генерали в Польщі?
"Х.": Генерал Роля Жимєрські був військовим, але не солідним чоловіком. Тому його з війська усунули. Солідаризував з Сікорским, по смерти якого щойно зачав працювати. Ще до 1943 р. був на удержанні своєї дружини, яка мала склеп чи була в нім[ецькому] уряді у Варшаві. Досить бідно жив. Від 1943 року зачав добре жити, добре вбиратися та мати гроші, які здається походили з СРСР. У війську є старші офіцери москалі, або партійні українці, а стрільці й підофіцери москалі, або партійні українці, а стрільці й підофіцери не завжди є будуючий елемент, переважно пролетаріят і форналі - тому й так зле поступають з населенням, хоч між ними є й аковці, які не можуть багато зробити, бо є в меншості.
"Я": Чи то правда, що большевизується польська школа - викидається релігія?
"Х.": Ні, це неправда, бо хоч і були голоси деяких учителів проти релігії в школі ["З." - жидів], але більшість учительства виступила проти цього, так що більше цієї справи на з'їздах не порушувано (напр., учительський з'їзд у Люблині). Так само програма навчання не відбігає багато від програми з перед першого вересня 1945 р. Не змінився і устрій шкільництва, бо хоча хотіли шкільні чинники завести організацію шкільництва на зразок большевицький, одначе не вдалося.
"Я": А чи учителі дальше є чинником, який є під впливами большевиків? Маю на думці процес, (з'ясований у) 25 ч. "Пломка".
Оба представники дуже енергійно цьому заперечили. Заявили, що це була інтрига УКЦ, і що учительство завсіди було патріотичне й що у визвольних змаганнях був і є великий процент учителів.
"Я": А як представляється високе шкільництво? Чи є під впливом большевизації?
"Х.": Ні, студенти є майже всі проти сучасного устрою в Польщі, так само й усі професори. Було кілька, які пішли по лінії нового уряду, але ці відійшли до дипльоматичної служби [ректор Раабе і інші].
"Я": А [як] робітничі, селянські й трудящі інтеліґентські верстви ставляться до сучасного уряду?
"Х.": Робітники більше йдуть за урядом, але в меншості, бо більшість є проти. Селянство є в опозиції.
"Я": Чому ж в опозиції, коли дістало приділ поміщицької землі?
"Х.": Кошява господарка сучасного уряду до цього довела, бо континґент є великий, а за нього мало платять - 27 зол. за жито, 37 зол. за пшеницю, а літра премійованої горілки коштує 100 зол. І так з податками і іншими речами. Інтеліґент є теж проти уряду, бо знає до чого це все веде.
"Я": А як є справа з радянсько-польською приязнею?
"Х.": Є певні люди, які підтримують цю приязнь, але загал проти. Недавно у Кракові висаджено пам'ятник російського солдата, "визволителя Польщі".
"З.": А в Ченстохові дали в руки солдатові [на пам'ятникові] пляшку горілки, а на другу насадили багато різного краму із відповідним написом (сенс напису: "Ми тобі заплатили за визволення, можеш відійти".) В багатьох містах, де на ринках були гроби совітських героїв, хтось вночі ці гроби зрівняв зі землею.
"Я": Як представляється господарка в Польщі?
"Х.": Зле. Треба сподіватися, що прийде девальвація золотого, бо вже друкують 5-тисячні банкноти. Є знижена ціна - робітник і інтеліґент бідує. Большевики вивозять денно 50 тис. тон вугілля до Росії, а в Польщі нема чим опалювати льокомотив.
"Я": Як горожани з Польщі сприймають сучасну пресу, яка є большевицькою аґіткою?
"Х.": Пресу, яку видає уряд, громадяни майже не читають.
"З.": Я був в Катовицях і хотів купити [якесь число газети], то продавець [до]дав [теж] іншу. Коли "З." не хотів її купувати, тоді продавець сказав, що не може продати йому одної газети, бо ніхто не купує цієї другої. І так є у всіх містах.
"Х.": Натомість уряд засипає цими газетами всі уряди, а найбільше громадські, бо господарі радо скурюють їх. Натомість тепер виходить у Кракові "Тиґоднік повшехни" - тижневик - ПСЛ [Польського Строніцтва Людовеґо], де працюють навіть академіки й де поміщується статті проти статтей в проурядовій пресі, а навіть проти деяких законів (напр., проти супружного права). До цього виходить в Ченстохові клеракальний часопис "Нєдзєля", яка є рівнож редаґована в дусі опозиційнім проти проурядової преси. Обі ці газети є дуже популярні поміж всіма шарами польського населення.
"Я": Коли прийде до виборів в Польщі?
"Х.": Хиба аж восени 1946 р., вже в "одродзоней Польсце", бо уряд боїться тепер виборів, бо знає, що програє, бо 90% населення буде голосувати за АК. Навіть об. Ґомулка, секретар ППР, офіційно заявив, що опозиція при виборах мала би 80%. Тому правдоподібно вибори будуть відложені з цією думкою, що цей же уряд має різні засоби [матеріяльні] і можливості й що за довший час своєю політикою приверне до себе громадян.
"Я": А яка є сучасна політика АК? Чому АК не проявило та не проявляє виразної політики супроти совітів і большевицько-польського уряду?
"Х.": АК не виступало й ще активно не виступає проти совітів і совітизації Польщі, бо була думка, що уряд Польщі перейде дорогою еволюції в руки АК. Тому й повернули з-за границі - Вітос, Кернік, Станьчик, Грабскі, Міколайчик і інші та ввійшли до уряду, а до нижчих урядів також пішли люди з АК і тою дорогою хотіли заволодіти Польщею. Але це не дало жадних результатів, бо про це свідчать великі арешти серед АК.
"З.": В одній Варшаві сидить 40 тис. ув'язнених.
"Х.": Но, може стільки ні, але по всій Польщі є великі арешти. Поляків вивозиться на Сибір. Большевицьке військо вправді трохи вицофалося з Польщі, але ще є НКВД. Хоч [воно] само не діє, але є "руководітєлями" [секретними] в слідствах та в'язницях і все робиться під їх диктат. Це все бачить громадянин в Польщі й питається, де є та демократична незалежна Польща. Так створюється опозиція. АК змінило своє становище супроти еволюці[й]ної політики, а підготовляє революцію і чекає на весну. Тепер не виступає, бо боїться репресій, хоча знає, що УПА діє активно, але вони ще чекають.
"Я": А чи верхівка АК вже зв'язалася з верхівками інших народів і узгіднила спосіб поступовання та боротьби супроти большевиків?
"Х.": Не знаємо. Спитаємо вгорі. На другий раз скажемо.
"Я": Чи це правда, що польський уряд ПКЕН-у просив маршала Рокосовського про поміч проти опозиційних банд?
"Х.": Так, були такі чутки. Але до цього часу [це] ще не впроваджене в життя.
Я приготовив ще багато питань відносно політики АК - або сподівання інтервенції ПКЕН-у та АК супроти сусідів - українців, білорусинів, литовців, чехів та німців і інше, але не було часу й я мусів перейти до інших [с]прав. Я подякував за цінні інформації та приступив до обговорення політики українських націоналістів. Я розвинув думку союзу кавказьких, балтийських, білоруського, українського, польського, а може і чеського народів проти московського та німецького імперіялізму, заторкнув історію України та Польщі і взаємні відносини між тими двома народами, політику Польщі і Москви супроти України, на якій виграла лише Росія [від Андрусівської угоди до Кримської конференції], натякнув, що теперішня ситуація в Польщі є аналогічна до часів останнього короля Станіслава Понятковського - втручання Росії у внутрішні справи Польщі, поступовання амбасадора - посла Репніна та Штакельберґа; потім Польща по 1815 р. [по віденськім конґресі] - допровадження Польщі до цього, що навіть назву її Росія перемінила на "Привіслянський край". Так само діється і тепер, але в дуже скорім темпі. Легенько я доторкнув справи старої польської політики на засадах політики районів та звів до цього, що Польща повинна погодитися на те, що вона мала держава й повинна йти з малими державами в союзі, коли не хоче знова впасти жертвою німецького, або московського імперіялізмів.
Оба представники на це погодилися. Потім я розвинув наші кличі "Воля народам і людині". Дальше я представив нашу визвольну боротьбу з большевиками від 1918 року до тепер. Останньо в нашій зовнішній політиці є намагання створити бльок поневолених народів та узгіднити спільне поступовання проти большевиків і закликав поляків, щоб і вони пішли слідами, а не діяли на свою власну руку і не дали одуритися большевикам. Бо це вже ми перейшли - була совітська Україна зі своїм урядом, зі своїм премієром, зі своїми школами. Нам позволено разом з росіянами виступати на міжнародних конференціях, підписувати договори 21.3.1921 р. в Ризі і т.п., а потім прийшла велика м[а]ртирологія укр[аїнського] народу, яка тягнеться до тепер. Це саме чекає і польський нарід, але приспішеним темпом. З'ясував я їм і добросусідські взаємини на підставі плятформи УГВР та відношення до національних меншин, які будуть в нашій державі.
"Х.": А як бореться український народ дальше на схід під большевиками?
Я: В Галичині, Волині та на всіх українських землях діє УПА та організація.
"Х.": А як населення відноситься до визвольних змагань?
"Я": Населення на всіх землях України активно попирає боротьбу проти окупантів.
"Х.": А чи нема вісток, чи совіти приготовляться до війни з аліянтами?
"Я": Тепер не знаю, але в осені явно говорено про неминучість війни з "капіталістіческою" Англією і Америкою. Тепер лише є знаки, що совіти думають про війну, бо майже ввесь державний бюджет іде на військові цілі й удержується велика армія.
"Х.": А чи відомо вам, чи діють переселенчі комісії в УРСР, які мають переселити поляків?
"Я": Такі комісії є, бо навіть українці Холмщини і інших українських земель під Польщею, які виїхали до УРСР, користають з побуту комісії і записуються назад на свщї землі.
"Х.": Чи чули, як живеться полякам в УРСР?
"Я": Чув я, що у Львові були арештування між поляками, які не хочуть записуватися на виїзд. При тім спімнув я про релігійну нетолєранцію большевиків в Галичині, арешти серед вищого духовенства греко - католицького та насаджування урядового православія - політика Евлогія та графа Бобрінського і князя Львова супроти галичан з року 1914 - 1915.
(Тому що зістало ще пів години часу, ми приступили до обговорення теренових справ).
"Я": Чому чинники АК не дуже активно виступають в боротьбі супроти людей в "безпєченьстві" та в інших урядах, війську і між цивільним населенням, які діють на шкоду й українського і польського народу [комуністи та донощики большевицькі].
"Х.": Ми діємо! Ось в цій цілі ми вдарили на Томашів Люб[ельський] та випустили польських і українських в'язнів та зліквідували багато людей, які і нам і вам шкодили. Зістався шеф "безпєченьства" Драбіньскі, якого за всяку ціну треба унешкідливити й то так ви, як і ми, маємо до цього стреміти. Крім цього, є ще кілька таких людей - справді українців, але які діють на нашу й вашу шкоду.
"Я": А чому ви не унешкідливили Худзіка та Муху в Белзі, які псують взаємовідносини поміж українцями та поляками?
"З.": Я там був і довідався, що Худзік і Муха не є такі небезпечні - хоча їх перенесеться де-ін-де. А треба усунути секретара ППР - Струсінського-Рибака.
"Я": Хто відповідає за бандитські напади польського населення на українців в прикордонній полосі? Ми не є противниками, щоб польське цивільне населення замешкувало в сусідстві українців, але польське населення повинно коректно вести себе супроти українців, а не так, як до тепер. Польське населення лише займається донощицтвом на українців, або само грабує українців на власну руку (прим., поляки з Годованець - грабують селян в Динисках і Річиці Томашівського повіту, або зі Старого Села, Ликошина, Тишовець з Грубешівського повіту), або з МО - як в Варяжі, Потуржині, Кристинополі та Белзі. Тому АК повинно вплинути на цивільне населення, щоб цього не було. Винних покарати і в цій цілі нав'язати з нашою безпекою контакт, щоб спільно поборювати і бандитизм і донощицтво - сексотство, "стрибків" та "ресорт безпеки" і шкідливих осібняків з адміністрації. Дальше повинен бути установлений пункт, де б наші чинники безпеки з польськими чинниками безпеки сходилися та вимінювали [інформації про] підозрілих типів та вияснювали певні неясні справи. Потім я представив жахливі відносини в тюрмах, переважно в Грубешеві та Холмі, де навіть аковці знущаються над українцями. (В цім моменті оба представники заперечили щодо участи АК в знущанні) і попросив я, щоб організація АК вплинула на поправу тих відносин. Дальше я представив грабунки й вбивства наших робітників, які повертають з Німеччини, переважно в Грубешеві і Томашеві і рівнож просив вплинути і змінити цей стан. Представив можливості повороту українців з УРСР і щоб рівнож поляки добре ставилися до них.
"З.": Повідомив, що на терен Томашівщини вернуло до 200 осіб з УРСР, переважно чоловіки без родин, з яких багато хто хоче йти до "ресорту безпеки" і діяти на шкоду поляків та запитав, як з ними поступити.
"Я": Треба добре справу пересл[і]дити, а щойно тоді винних карати. (Ці всі справи представники записали і погодилися вплинути на зміну тих відносин). Я дальше запитався, чому до цього часу АК не виступило активно, а хоч би пропаґандивно до переселення українців, або взагалі не зайняло супроти цього жадної постави.
Представники нічого не могли відповісти, хоча заявили, що АК є противне виселенню, а потім додали, що вони бояться репресій зі сторони большевиків, коли б явно виступили. Тоді я їм представив, що це є большевицька політика, щоб польський та український народ ще більше роз'єднати - до цього, щоб перервати нам контакт між собою. Дальше АК повинно не допускати до переселення, хоча б в ім'я того, що вона боронить позиції політики з перед 01.09.1939 р., а позволивши на переселення, воно уґрунтовує заграничну та внутрішню політику ПКЕН, тоді коли АК повинна на кожнім кроці шкодити цій політиці. І я заявив, що наше становище є таке, щоб АК повела аґітацію проти виселення поміж ВП, міліцією, адміністрацією та цивільним населенням. Представники це записали собі. Між іншим я згадав, що ми виготовили отвертий лист до всього культурного світу, як протест супроти виселення і взагалі поступовання большевиків і поляків супроти українців поза лінією Керзона. Згадав я про летючки до ВП. Дальше я просив, щоб АК вплинуло на повітові адміністраційні чинники, щоб придержувалися демократичного чинника при волосних та сільських виборах війтів та солтисів. Потім представив я їм можливість заіснування такої ситуації, що наші відділи будуть змушені перейти на терен замешканий поляками, а тоді АК повинно нам прийти з поміччю, помістити ранених та хворих на своїм терені й безпечних місцях. На - кінець я запропонував, щоб ми вимінювали часописи та свої видання, твори, зброю, одежу [за збіжжя і товщ].
Потім, що добре було б, щоб зустрінулись якнайскорше, а може й наша верхівка. Все це представники записали й визначили зустріч біля 1.1.1946 р. Дальше визначили зустріч з представниками з Грубешова на 14.12.1945 р., або 16.12.1945 р. на 14 год. в Л[...].
Я ще не згадав про лінію демаркаційну, щоб без перешкод діяла АК та УПА. Вони все це записали і сказали, що при другій зустрічі дадуть на це все відповідь. Ще раз просили, щоб усунути Драбінського та товаришів і Струсінського та на цім розмова скінчилася.
На закінчення ми скромно повечеряли і о год. 3:30 вони пішли до У[гнова] пішки, а ми від'їхали до Р[ічиці]. 5
[Дунайський]. (6)
ЗДМЛ,тека Ш (7)
© Підготовка текстів, примітки, ілюстрації і резюме - Євген Штендера, ©1985-2001 рр.

 

Примітки
1. У машинописі звіту це місце замазане, а також назви інших місцевостей, по яких їздив наш делеґат Теодор Гарасим'як ("Дунайський", "Равіч") з Варешина Грубешівського повіту, шукаючи за польськими делеґатами. Мені залишилося в пам'яті, що на цю зустріч їздив Т.Гарасим'як сам від імені 28 холмського ТВ УПА "Данилів" (Є.Ш.). З польського боку були представники керівництва ВіН-у у Томашівському повіті.
2. Літерами "Х." і "З." Т. Гарасим'як назвав польських представників. Додаткових даних про них немає.
3. Згідно з моєю пам'ятю зустріч відбулася в м. Угнові, або на фільварку біля Угнова (мабуть - Улика або Олика). В цьому фільварку була ґуральня, через працівника якої нав'язано контакт з ВіН-ом. Організатори зустрічі не домовилися точно про час та місце зустрічі й через це делеґати "шукали" одні за другими.
4. "Косар" - станичний або кущевий зі с. Ульгівок, який, як це виходить зі звіту, допомагав Т. Гарасим'якові заїхати на місце зустрічі.
5. Це тільки мій здогад, що літера "У" - це Угнів, а літера "Р" - це с. Річиця.
6. Звіт немає підпису, проте в мене не має сумніву, що це звіт "Дунайського" - Теодора Гарасим'яка.


Вип. 6,    весна 2001    «Літопис»
Всі права застережені. Відтворення матеріялів у будь-якій формі тільки з письмового дозволу видавця.
При використанні наших публікацій посилання на журнал «Літопис» обов’язкове.
© «Форум дослідів історії УПА»

| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |