| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |


ОПЕРАТИВНИЙ ЗВІТ
від 11.7. - 31.10.1945 p.


"Вовки":

Дня 28.8.45 р. о год. 18-ій, к-р Черник, одержавши від розвідки повідомлення, що до с. Угринова приїхало одно авто з провокатором "Юрченком" та стрибками вибрав [25?] найкращих стрільців і підстаршин та подався в напрямі битого шляху Угринів - Долобичів зробити запляновану ним засідку. На краю Угринівського лісу поділив стрільців на дві частини. Першу частину в числі [14] стрільців, під командою чот. Лиса вислав зробити заставу на битому шляху біля угринівського цвинтаря. З другою частиною від'їхав до села Гонятина, де взяв ще кільканадцять стрільців з чоти Дуди. Переїжджаючи через с. Нисмичі, розвідав, що авто зі стрибками, ще перед зробленням застави біля цвинтаря, від'їхало в напрямі с. Долобичів. К-р Черник зі стрільцями скоро подався на битий шлях Варяж - Ошів і у віддалі з одного км. від м. Варяжа зробив засідку. Стрільці були розположені вздовж битого шляху при самім рові.
О год. 15-ій зі сторони м. Варяжа на'їхало підводою 4-ох енкаведистів з переселенчої комісії. На наказ к-ра Черника відкрито огонь. По короткій перестрілці 3-ох енкаведистів зістало вбитих, а один зловлений живим. По нашій стороні зістали легко ранені - чот. Дуда і підстаршина Гайда, їх відвезено. На засідці залишилось [14?] осіб.
О год. 16-ій з Ошева в напрямі м. Варяжа переїжджало 9 підвод з польським військом, на кожній підводі було 5-7 осіб. К-р Черник дав наказ відступити 50 м від битого шляху і залягти. По переїзді польського війська наказав вертати на попередні становища. Праве крило, яке вспіло краще залягти, подало по зв'язку, що над'їжджає авто. Кілька хвилин пізніше, точно о год. 16.45, праве крило відкрило сильний огонь. Авто зразу зістало частинне ушкоджене. В шоферці - вбитий шофер та ранені: провокатор "Юрченко2" і ст. лейтенант Леонов1. Авто ведене дальше "Юрченком", під'їхало ще до 100 м., скрутило на поле і зупинилось. Стрибки, зіскочивши з авта, почали оборонятись. Бій тривав 45 хвилин. Крім двох стрибків, яким вдалося втекти, усі зістали побиті. По нашій стороні впав стр. Крук.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 20 вбитих, 1-н зловлений, 1-н важко ранений.
Знищено одно авто. Здобуто від ворога 3 кулемети Діхтярьова, 4 десятизарядки, 2 ППС, 11 ППШ, один кріс і 6 пістолів.
Втрати власні: один забитий, 2-ох легко ранених. Вистріляно біля 1000 шт амуніції та викинено 6 ґранат.
Дня 14.9.45 р. вд. стояв в Угринівському лісі на віддалі 1 км. від краю. О год. 9-ій ранку стійка повідомила к-ра Крапку, що одна "дружина'' польського ресорту наближається до лісу зі сторони від села Угринова. К-р Крапка вислав один рій в числі [11?] стрільців під командою рой. Ярослава2 прослідити рухи ворога. Поки рій дійшов до краю, польський ресорт був уже в лісі. Нав'язався бій. По 15-хвилинній п[ерестр]ілці, ресорт, залишивши кілька вбитих і ранених, відступив. К-р Крапка, сподіючись, що підкріплений новими силами ворог може повторити наступ, зробив з чотирьох роїв оборонну лінію на краю лісу від с. Угринова. Рої рой. Набережного і рой. Горака3 вислав в ліс зробити застави від тилу.
По 20-ох хвилинах скріплений ворог в числі 120 -130 людей почав наступати на ліс. Наступав дуже обережно. Около 300 м. від лісу почав посуватись стрибками. З південно - західньої сторони дві ворожі дружини (рої) намагались наблизитися до лісу. Підпустивши їх на 150 м. стрільці відкрили огонь. Ворог зразу спанікував та залишивши двох убитих, відступив. В тому часі почали відступати решта ворожих сил. К-р Крапка стягнув застави і відійшов у глуб лісу.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 7-ох вбитих, біля 6-х ранених.
Втрати власні: Жодні.
Вистріляно біля 1200 шт. амуніції.
Дня 5.10.45 р. о год. 18.30 пвд. в числі [60?] стрільців, разом з боївками СБ в числі [34?] стрільців під командою к-ра Сергія відійшов на запляновану надрайоновим проводом акцію, на передмістя Забужжя [міста Сокаля]. (Того самого дня в одному часі мав перевести акцію на м. Кристинопіль вд. к-ра Штиля, гляди "Кочовики").
Сили ворога на Забужжі начислювано до 30 осіб. Крім того по другій стороні ріки Буг, коло мосту Сокаль - залізнична станція стояла одна совітська застава, а у віддалі 2 км. на північ від м. Сокаля, під лісом напроти с. Конотопи, стояла друга совітська застава. О год. 20-ій к-р Сергій з пвд. зупинився перед Забужжям на дорозі Конотопи - залізнична станція, 200 м. на південь від перет[ину] битих шляхів Опільсько - Конотопи. Звідтам він вислав одну групу в числі [10?] стрільців, під командою к-ра боївки на роздоріжжя Опільсько - Конотопи зробили заставу від згаданих сіл (застава ч. 1). Другу групу в числі [12?] стрільців під командою командира боївки Крука вислав зробити заставу коло мосту Сокаль - Забужжя, на лівому боці ріки Буг (застава ч. 2). Третю групу в числі [21?] стрільців під командою чот. Лева і рой. Горака вислав зробити заставу біля мосту Сокаль - залізнична станція по лівому боці ріки Буг (застава ч. 3). Ця застава одержала ще наказ висадити міст. Четверта група в числі [20?] стрільців під командою к-ра боївки мала держати заставу на захід від залізничної станції від с. Савчина (застава ч. 4). Ця застава на умовлений знак мала поділитися на дві частини. Завданням першої частини було залишитись на заставі, а завданням другої частини було перевірити, чи на залізничній станції нема комісара з переселенчої комісії та його охорони. Коли б були - зліквідувати їх та здемолювати залізничну станцію, крім цього - спалити вагони і будки, в яких ждали на виїзд за Буг переселенці з Холмщини. По відході застав, к-р Сергій з групою в числі [31?] стрільців наблизився до млина, віддаленого 500 м. на північ від залізничної станції та наказав його окружити і провірити хто є в середині. Між польськими працівниками піймано одного члена ППР - співпрацівника енкаведистів. Його відпроваджено за млин і по короткому допиті розстріляно. В цьому часі на північ від млина зчинилась стрілянина. Це командир боївки Крук вмісто того, щоб обминути будинки і полями піти на призначене місце, пішов просто дорогою Забужжя - Сокаль і зустрінувся з кількома польськими міліціянтами, які ночували в приватних хатах. По короткій перестрілці міліціянти відступили. Дещо пізніше чот. Лев, переходячи попри кол. Сокаль, положеної 200 м. на північ від залізничної станції, стрінув осібняка, який крикнув до нього: "Стуй?" і вистрілив з кріса. Чот. Лев пустив в напрямі стрілу кілька серій з автомата. Було чути лише зойк, осібняк утік. На місці стрілу знайдено один кріс. Стріли насторожили ворогів до більшої чуйности. Між будинками було чути крики місцевих мешканців. Не зважаючи на це, к-р Сергій дав наказ [6?] стрільцям зайняти становище з ґранатометом коло млина і відійшов з рештою стрільців в напрямі станиці МО. Станиця МО була положена 150 м. на схід від залізничної станції при дорозі залізнична станція - Сокаль. Стрільці несли туди 106 кг. "торпеду". Знак розпочаття роботи мав бути вибух торпеди та дві світляних ракети - червона та зелена. Переходячи через багнисті сіножаття "торпеда" замочилась і не хотіла зірватись. Стрільці полежавши до 15 хвилин у віддалі 150 м. на північ від станиці МО, на наказ к-ра Сергія повернули на дорогу залізнична станція - млин. К-р Сергій дав наказ, щоб з ґранатомета почали обстрілювати станицю МО та кляштор, в якім скривались польські терористи. (Кляштор положений 600 м. на північний схід від станції МО). В час відкриття ґранатометного огню стрільці почали обстрілювати станицю із крісів та кулеметів. По короткій перестрілці к-р Сергій зі стрільцями подався на залізничну станцію. Боївка ще своєї роботи не розпочала. Перед ждальною залізничної станції стрінув випадково ранену жінку, яка просилась зробити її перев'язку. Біля неї скупчилось ще кількох стрільців. В цей момент несподіваний ворог кинув з поверха ждальні ґранату, яка легко ранила рой. Чорного, стр. Сокола і Явора. Жінка зістала ще важче ранена. К-р Сергій наказав обстріляти вікна ждальні та зі стрільцями відійшов до будок і вагонів, де зробив короткий мітинг з переселенцями з Холмщини. По мітингу дав наказ підпалити вагони і будки. Коли наказ був виконаний, він повернув разом зі стрільцями під млин і наказав пустити чотири світляні ракети на знак закінчення роботи. Година була точно 23.30. При стяганню застав виявилось, що з групи Лева зістав важко ранений писар Юрко4. Мосту не можна було висадити з причини браку запальників до мін. По розкиненню летючок до польського війська, пвд. опустив Забужжя.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 2-ох вбитих. Спалено 30 вагонів, 40 будок, одну хату.
Втрати власні: один важко ранений (другого дня помер). Вистріляно 60 ґранатометних стрілен і 650 шт. амуніції.

     "Кочовики":
Дня 5.10.45 р. о год. 19.30 вд. та боївка Вороного разом в числі [60?] стрільців під командою к-ра Штиля, з наказу надрайонового проводу вирушив перевести акцію на польських терористів і МО в м. Кристонополі. Сили ворога начислювали 30 - 40 осіб. Крім того 3 км. на північний схід від м. Кристинополя в Потуржицькій Вільці стояла одна совітська застава, 2 км. на схід в с. Бенд[ю]га стояла друга совітська застава і 5 км. на південь в с. Пархач стояла трета сов. застава. О год. 23-ій, коли застави були виставлені навкруги міста, боївка к-ра Вороного почала наступ на станицю МО від сторони парку з півночі. Дві торпеди, які пустили, не експльодували5. Без важчої зброї станиці МО не можна було здобути. Станиця МО містилась в кляшторі, який був з грубого муру. По сильній кулеметній обстрілці ворог вицофався і окрився в приватних домах. На умовлений знак к-р Штиль почав наступати на місто Кристонопіль з противної сторони. Акція тривала від год. 23-ої до год. 1-ої. Вбито кілька міліціянтів та терористів і спалено около 9 будинків. Під час акції один зв'язковий з терену, ввійшовши на власне військо, через непорозуміння зістав забитий.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 7-ох забитих, число ранених невідоме. Спалено біля 9 будинків терористів.
Втрати власні: один забитий (тереновий звязковий).

   Вовки".
Дня 11.10.45 р. заступник чот. Дуди, Роман зі стрільцями в числі [32?] заплянував спалити с. Теребінь, з якого зимою 1945 р. українці зістали виселені за Буг.
Село почав палити о год. 20-ій зі східньої сторони. Стрільці розстрільною посувались в західному напрямі і по черзі підпалювали всі будинки, залишаючи лиш де-не-де хату. По спаленню східньої частини села стрільці почали палити північну частину, а пізніше південну. Перед підпалюванням будинків стрільці повідомляли поляків, які вспіли вже оселитись, щоб виносили свої речі. Тим, які не вспіли винести, виносили самі стрільці. О год. 24-ій акція була закінчена. Спалено 300 нумерів.
Дня [?].10.45 р. чот. Дуда заплянував6 зліквідувати польську міліцію на станиці в с. Потуржині, як терористів українського населення.
По переведенні розвідки, пополудні з [32?] стрільцями подався на вищезгадане місце. Крім чот. Дуди, усі стрільці були в совітських формах. Чот. Дуда в цивільному одязі виступав як переселенчий комісар. Перед станицею МО стрінув їх один міліціянт - стійковий. Він повідомив про приїзд "совітів" решту міліції. Зі станиці до стрільців вийшло ще двох міліціянтів. Рой. Діброва з двома стрільцями ввійшов до середини станиці розпитати, де є комендант міліції. Там зустрінув 4-ох міліціянтів, з яких двох їли обід. Почувши, що "совіти" питають за коменданта міліції, [вони] налякались так, що аж ложки їм повипадали з рук. Один з міліціянтів зараз заявив, що відшукає коменданта і відійшов. Другий подався за горілкою. Рой. Діброва, залишивши одного стрільця при міліціянтах, вийшов зголосити, що коменданта міліції на станиці нема. Тоді чот. Дуда вислав іншого міліціянта, щоб його негайно відшукав. Ждучи, стрільці переходжувались по подвір'ю та коридорі станиці. Від битого шляху для обережности зроблено заставу. По півгодинному очікуванні на команданта, чот. Дуда вислав ще одного міліціянта. Але надармо. Жоден з міліціянтів не повертав. Завваживши, що решта міліції має охоту відійти (додумувалась хто це є), чот. Дуда наказав їх арештувати. По забранню важніших р[е]чей, станицю підпалено. Арештованих міліціянтів чот. Дуда забрав зі собою.
Втрати ворожі: 3-ох заловлено.
Здобуто: 8 крісів, 6 ручних гранат, 2 тис. амуніції. Спалено станицю.
Втрати власні: жодні.
Дня 31.10.45 р. чот Дуда почав вести розвідку на битому шляху Грубешів - Сокаль, на відтинку Мірче - Варешин. Він плянував зр[об]ити засідку на польський ресорт, який часто виїжджав з м. Грубешева на галицькі села в грабункових цілях. Протягом цілого дня, крім трьох авт з цивільним населенням, нічого не заважено.
Дня 1.11.45 р. о год. 6-ій рано [чот. Дуда] поїхав з рой. Дібровою7 та [22?] стрільцями до с. Мірча і там на цвинтарі зробив заставу. О год. 9-ій спинили одну підводу, яка везла різні товари до кристинопольської "Спулдзелні"8. Товари придатні для вжитку повстанцями зареквіровано. Підводу з польськими урядниками, з огляду на конспірацію, придержано. Битим шляхом у різних напрямах проїжджали авта та підводи. Тому що рух був загустий, чот. Дуда наказав нікого не чіпати, хіба що буде авто з ресортом. О год. 13-ій, відпустивши придержану підводу, повернули до с. Варешина на обід. Під час обіду о год. 15-ій чот. Дуду повідомлено, що в селі появилось двох поляків з ресорту, які грабують та арештують людей. Двох вже арештували. На наказ чот. Дуди стрільці подались на село і окружили вказану хату. Під хатою біля пасіки завважили двох ресортовців, які грабили мід. Вдаючи совітів, стрільці без жодного труду їх роззброїли. В тій же хаті спіймано ще двох ресортовців, які держали арештованих людей. Їх роззброєно, а людей відпущено. Від заловлених довідалися, що ресортовців є 12 осіб, повертають автом зі с. Угринова до м. Грубешева. Чот. Дуда наказав двом стрільцям пильнувати полонених. Рой. Діброву з двома стрільцями вислав в північну частину села, на битий шлях, де стояло авто. Інших трьох стрільців вислав в південну частину на битий шлях. Сам з чотирьома стрільцями подався дорогою, яка вела зі сходу поміж хатами до битого шляху. По дорозі стр. Гонта, який ішов з чот. Дудою, спіймав свіжих двох ресортовців та розброїв, повів в напрямі, де перебували попередньо заловлені. В часі коли він відходив, на битому шляху [зч]инилась кулеметна стрілянина та вибухи ґранат. Стр. Хоробрий, який вартував біля трьох заловлених, не знаючи що є, усіх розстріляв. По кількох хвилинах з битого шляху до чот. Дуди привів стр. Чорнота двох розброєних совітів. Їх наказав чот. Дуда відвести до поляків, яких пильнував стр. Гонта. Коли вони відходили, городом надбіг підпоручник з польського ресорту та запитав совітів: "Цо єст?". Вони відповіли: "Бандіти!". Підпоручник спрямував до чот. Дуди ППС та хотів стріляти. В цей момент чот. Дуда крикнув: "... твою мать, забірай своїх рєбят, бандіти побілі!". Він глянув в сторону, вказану чот. Дудою, а цей тоді пустив в нього серію зі свого автомата. Підпоручник впав забитий. Наближаючись до битого шляху, чот. Дуда зустрінув рой. Діброву, який гнав сов. лейтенанта. Дальше стр. Соловій гнав двох червоноармійців. За ними кул. Прибувший (без одного набоя в диску) гнав рівнож трьох червоноармійців. Ще дальше гнали трьох червоноармійців стр. Левко і Андруша. Крім згаданих, між хатами ще піймано кількох ресортовців та совітів.
У часі, коли стрільці побігли в напрямі битого шляху окружити ресорт, над'їхало підводами 13 совітів і зупинилось біля ресорту. Стрільці окружили їх і кількома серіями з кулемета, крісовими стрілами та ручними ґранатами примусили ворога піддатись. З поміж усіх вдалось втекти лише трьом ресортовцям. Під час провірки документів виявилось, що ті совіти є безпартійні та займаються копанням картопель на поміщицьких полях та тих, яких власники виїхали за Буг. Жодних даних, що вони виступають ворожо проти українського населення не було. Їх к-р Дуда наказав відпустити. На дорогу дав зіпсованого кріса, одно ППШ та польське авто. При ресортовцях (УБП) найдено деякі записки активніших працівників - українців та багато награбованих річей в українських селян. К-р Дуда, по переслуханню, наказав їх розстріляти.
Вислід бою.
Втрати власні: Жодні. Вистріляно 300 шт. амуніції і викинено 5 ґранат.
Втрати ворожі: Ресорт - один вбитий, 3 заловлених, (3 ліквідовані). Совіти - один вбитий, 12 заловлених (відпущені).
Здобуто від ворога: 3 кулемети Діхтярова, 2 ППС, 3 ППШ, 9 рос. крісів, 2 пістолі і 30 ручних ґранат. Одно авто - віддано совітам.

Слава Україні! - Героям слава!
Пис. при К.В. віст. Босфор.                 К-р К.В.Прірва.

Копія машинописного оригіналу.

Примітки


1 Ст. лейт. Леонов - росіянин, оперативник зі сокальської комендатури пограничних військ НКВД, який був фактичним командиром диверсійної "групи "Юрченка"", що появлялася на селах у числі 20 до 50 людей, а лише винятково була скріпювана більшими силами. Спочатку Леонов причепив "Юрченкові" пагони майора й перед населенням "Юрченко" вдавав, що він командує групою. Пару місяців пізніше пагони майора "Юрченкові" скинули й він поводився як звичайний вояк. Видно енкаведисти дійшли до висновку, що пагони вже не мають пропагандивного значення.
2 "Ярослав" - віст. Степан Юрчук із с. Заборці Грубешівського пов. -
ройовий, а пізніше бунчужний сотні "Вовки І".
3 "Горак" - бул. Микола Стасюк із с. Городилович Грубешівського повіту, ройовий і пізніше чотовий у сотні "Вовки І".
4 "Юрко" - віст. Роман Миколайчук із Сокаля був писарем сотні "Вовки ІІ". Другого дня помер.
5 "Не експльодували" - повинно бути: не поцілили в кляштор. "Торпеди" - тобто ракетні стрільна були випущені з-за далекої віддалі. Тому вони знеслися вгору й з ревом понеслися понад кляштором у темряву ночі. Саме ці ракети так настрашили міліціянтів, що вони втікли з кляштору, бо боялися, що повстанці пустять третю цільну торпеду й вона накриє їх руїнами кляштору.
6 В оригіналі слово "заплянував" перекреслене, а над ним написано рукою: "дістав доручення".
7 "Діброва" - з Житомирщини, булавний і лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги, був ройовим і заступником чот. "Дуди". Вони оба відзначилися багато разів у сутичках з ворогами, успішно стосуючи різні вишукані методи заскочення й збаламучення противника.
8 "Спулдзєльня" - кооператива
------------------------------------
(YU.SH. -було у примітках, не знаю куди це поставити):
"Юрченко" - зрадник, кол. військовий референт холмської округи, який у складі військ НКВД тероризував українські села й шукав повстанців. Більше про нього - див. попередні звіти.
"Стрибками", тобто вояками т. зв. "істребітельних батальйонов" автор називає інших кол. підпільників, які були в цій диверсійній групі НКВД.
Кількість вояків УПА подано в цьому звіті шифром, якого нам не вдалося відчитати. Тож подаємо в квадратних дужках приблизні цифри, зроблені на підставі інформацій кол. вояків УПА, що брали участь в описуваній операції, або на підставі інших даних про числовий стан відділу у відповідному описі.

AUOP,2721,том 7,аркуш 37-41.

Підготовка текстів, примітки, ілюстрації і резюме - Євген Штендера,
                                                          (с)1985-2001.

 

Вип. 8,    літо 2002    «Літопис»
Всі права застережені. Відтворення матеріялів у будь-якій формі тільки з письмового дозволу видавця.
При використанні наших публікацій посилання на журнал «Літопис» обов’язкове.
© «Форум дослідів історії УПА»

| ДО ГОЛОВНОЇ СТОРІНКИ | ENGLISH |