| HOME |

ХРОНІКА ПОДІЙ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Настрої серед українців на Волині
Волинь, серпень 1944р.
«Під впливом дуже ревної діяльности НКВД, заград-отрядів, аґентів і сексотів почали в перших днях по зміні окупації підупадати революційні настрої населення... але швидко наступило поновне оживлення активности мас, передусім у напрямі здобування зброї та відновлювання самостійницьких гасел, що їх большевики були позатирали... Жінки, старці й діти-підростки навипередки раз-у-раз підхоплювали прямо зпід рук червоноармійців їхню зброю й амуніцію, ховали її, а опісля передавали повстанцям. Також багато посвяти, часто з нараженням життя, виявило населення, переховуючи повстанців, як ніби-то членів сім'ї... Жінки на кожному кроці обсварюються з большевиками. Ненависть до сталінського режиму слідна скрізь.»
Внутрішня ситуація в СССР
Лемківщина, листопад 1944.
З прифронтової полоси повідомляють: «Всі без вийнятку й перебіжчики спід большевицької окупації згідно отверджують, що теперішня ситуація в СССР, незважаючи на воєнні успіхи большевиків, представлється для них не найкраще... Брак людського матеріялу змушує большевиків послуговуватися політично непевними для них елементами знову зайнятих теренів. У запіллі головний тягар праці спочиває на жінках і каліках. М. ін. краєва протилетунська оборона большевиків здана майже виключно на жіночі сили.»
Ідея свободи - небезпечна зброя
Коломия, жовтень 1944.
«В Коломиї в одному ресторані завелася небезпечна дискусія між старшинами Ч.А. на тему УПА. Один лейтенант різко твердив, що «как ми унічтожяєм ґерманцев, так ми унічтожим і УПА». На це відозвався старий полковник: «Товаріщі, ви єщо маладіє...УПА імєєт такоє оружє, какового тепер свєт нє імєєт. Ето їх маладая ідея «свабада народам, свабада человєку». Ето оружє не льогко пабєдіт».
Визвольна боротьба білорусинів, таждиків та узбеків
П.Р.звітує: «Полонені німцями в Карпатах у середині жовтня 1944 червоноармійці зізнали, що в Таджикістані та Узбекістані шириться повстанчий протибольшевицькій рух. Ці національні повстанці називають себе по традиції «басмачами». Вони творять переважно кінні, добре узброєні відділи. Також в Білорусі розгозгорнувся повстанський протибольшевицький рух. Білоруські повстанці називають себе «народнікі».
Повстанці воліють, смерть ніж неволю
Волинь, липень 1944.
«Під Здолбуновом діяло довший час з успіхом кілька чот УПА. Ворогові пощастило оточити одну з них силою кількох сотень. Оточені українські повстанці билися одчайдушно проти ворога, що переважав їх чисельно кільканадцять разів. Билися до останнього набою й полягли всі до одного. Останні ранені дострілилися останніми кулями».
Як виглядало примушування до мобілізації в Ч. Армію
Калуш, вересень 1944.
«5 вересня 44 большевики в кількості до 1000 чоловік оточили села Тростянець і Слобода, калуського повіту. Ціль акції: господарський грабунок і насильна мобілізація до Ч.А. Частина погромщиків, вступивши в село, почала стріляти до людей. Коли люди тікали до ліса, звідтіля відкрили вогонь большевицькі застави. Втрати населення: 20 убитих».
Долина, вересень 44.
«8 вересня ц.р. большевики почали переводити облави на ліси й села Долинщини. В деяких селах облави відбувалися майже щодня. В Рахові, Надієві і Сваричеві згинуло від енкаведівських куль 10 людей. Через безнастанні облави багато людей пішло в Ч.А.
Висилка дівчат на примусові роботи
З Брожнева, п. Калуш, большевики забрали на працю до підприємств 88 дівчат.
Львів, жовтень 44.
В теренах Львівщини визначують дівчат до праці. З кожного села забирають 20 до 50 дівчат. Їх висилають на будову летовищ, або до Донбасу й Харкова.
Грабіжницькі напади на села
Станиславівщина, 10/10.44.
«Кожного дня приїзджають на села енкаведисти з міліціянтами-поляками. Вони несподівано наскакують на перше-ліпше село й переводять по господарствах докладні труси. Господареві закидують, що він має зв'язок з повстанцями й на тій підставі грабують у нього взуття, одяг, харчі й т.п. Якщо господаря немає в хаті, вони вибивають шиби, нищать хатню обстановку й ґрунтовно грабують помешкання. Таких випадків у терені трапляється по кілька на день.
Спроби евакуації підгірських сіл
Станиславівщина, вересень 44.
«Щоб побачити відділи УПА харчових баз, большевики евакуюють підгірські села: Микитинці, Уторопи, Березови й Текучу».
Чутки про большевицький план переселення
Волинь, серпень 44.
«Під кінець липня 1944, НКВД приступило до підготовки великої акції, яка мала остаточно зліквідувати революційний рух українського народу. Цієї мети хочуть большевики досягнути шляхом масового переселення ненадійного елементу Західної України на Сибір. Уже визначено місце на величезний концлагер на Сибірі для українців з ЗУЗ, а саме Ойра-Тура. Західні Українські Землі мали б заселитися совєтськими людьми зі сходу».
Партизанський рух на Київщині
Серпень 1944.
Червоноармійці, що приїздили в Галичину з командіровок зі Сходу, однозгідно оповідають, що на Київщині важко проїхати – «рвуть бандєровци железніцу».
Відношення червоноармійців до УПА
Волинь, жовтень 1944.
«Слово «бандеровєц» стало синонімом революціонера, що бореться проти совєтської влади. Самі большевики дуже швидко спопуляризували його у своїй Ч.А., а далі у всьому СССР. Червоноармійці, які з острахом та недовірою дивилися на змальованих у чорних красках «бандєровцов» - під впливом нашої пропаґанди та безпосередньої зустрічі з нами, змінили своє наставлення й уже по кількох тижнях у Ч.А. було загально відомо, що «бандєровци» червоноармійців не стріляють. Настрої почали змінятися в позитивнім напрямі й переходити в симпатії... Червоноармійці-українці в більшості симпатизують з укр. революційним рухом і часто допомагають повстанцям. Навіть серед бійців із заградітельних отрядів трапляються свої люди».
Калуш, жовтень 1944.
1 жовтня 44 в Топільську пов. Калуш командир так повчав вартового: «Коли побачиш бандеровця, а він тобі нічого не каже, так ти не стріляй до нього, бо вони фронтовиків не чіпають».
Поляки помагають большевикам нищити українців
Львів, жовтень 44.
20 вересня 44 поляки на большевицькій службі замордували по-звірськи українського юнака Ореста Химія з Томашівець, пов. Калуш. Інших двох українців скатували й поранили, м.ін. Івана Галущака з Лопотова, який віз континґент збіжа до Калуша теж замордували.
Калуш, жовтень 44.
1 жовтня 44 в селі Камінь, пов. Калуш, поляки кинули до мешкання українського священика дві ґранати. Від ран священик помер.
Львів, листопад 44.
Поляки далі шкодять нам на кожному кроці.Чимало їх є в урядах і в поліції, зокрема на провінції... Останнім часом поляки сильно затривожилися наповідженим виселенням за Буг, або ще гірше на Схід. Багато поляків виробляють собі українські пашпорти».
Архів НКВД в руках УПА
/-/ серпень 44.
30 серпня 44 українські боєві відділи перевели вдатний наскок на містечко Єзупіль. Стрільці вдерлися до будинку НКВД, застрілили 8 енкаведистів, звільнили 7 в'язнів-українців та захопили архів НКВД. Домівку НКВД і пошту здемолювали, а на мурах виписали протибольшевицькі кличі. Напад відбувся без власних втрат.
Як НКВД шукає донощиків
Калуш, вересень 44.
З висліду облав було видно, що большевикам йшло не тільки про змобілізування людей до Ч.А., але й про організування сітки сексотів. Майже всіх зловлених людей НКВД швидко звільняло, зобов'язавши їх доносити про роботу «бандерівців».
Калуш, 27 вересня 44.
Індивідуальні арешти НКВД переводить чираз більше. Арештованих після переслухання ангажують до доноцицької роботи й відпускають. Кільком вільним доручили позшукувати за англійськими та американськими шпигунами.
УПА карає зрадників
Косів, вересень 44.
25 вересня в селі Сходне, пов. Косів знищено 10 большевицьких сексотів. До кожного трупа почеплено карточку з написом: «Собаці - собача смерть. Смерть сексотам! За зраду народу - смерть!»
Станиславіщина, вересень 44.
20 вересня 44 в м. Старий Лисець, пов. Станиславів, повішено коло громадського уряду місцевого голову сільради, большевицького запроданця. Його жінку й дитину розстріляли. Того ж дня вечором знищено місцевого донощика НКВД Костя Гавзана разом з жінкою і трьома дітьми. Місцеве населення прийняло з задоволенням кару на зрадниках, кажучи: «Тільки таким способом викорінимо споміж себе зрадників». «В ночі на 21 вересня в селі Іваниківці, пов. Станиславів, повішено біля церкви місцевого донощика НКВД. Повішений мав на грудях таблицю з написом: «Український нарід карає за зраду». Донощик висів три метри високо над землею два дні, аж поки не приїхала большевицька комісія.
НКВД також на університеті
Львів, вересень 44.
На високих школах, про відкриття яких большевики так голосно кричать, урядують спецвідділи, які докладно перевіряють минуле кожного студента. Тому охочих на студії зголошується дуже мало, зокрема споміж українців.
Російська мова на пашпортах
Жовтень, 44.
Мешканці Львова одержали паспорти, виготовлені тільки на російській мові.
Поляки удають українців
Надвірнянщина, жовтень 44.
Останнім часом большевики почали роззброювати поляків і звільняти їх від служби в міліції. У цілому терені переводять списки поляків. Чимало поляків подає з себе за українців. Не зважаючи на те все, поляки далі співпрацюють з НКВД проти українців.
Господарські вістки
Львів, вересень 44.
Гроші. На теренах Західної України по Сян валютою є карбованець. На захід від Сяну курсують польські злоті трьох емісій: передвоєнні, німецької емісії та нові, большевицькі злоті, «Польського Банку Народового».
Ціни. Ринкові ціни у Львові: 1 кг паперу – 300 крб., хем. олівець – 55 крб., 1 кг масла – 300 крб., 1 кг картоплі – 7-10 крб., 1 грам золота – 60-65 крб., америк. консерва – 100 крб., хліб – 30-35 крб. Мануфактура дуже дорога. Перкалева суконка – 100 крб. Вовняні речі дуже дорогі й їх важко дістати. Хемічних виробів майже немає. Натомість цільсько-господарські продукти дешеві. За максимальними цінами коштує: 1 метр жита – 15 крб., 1 метр пшениці – 20 крб.
Збройна боротьба українського народу
Облави НКВД На табори УПА в перших місцях інвазії
Станиславів, вересень 44.
В днях 12-18 вересня великі большевицькі сили в кількості до 5000 військ НКВД та червоноармійців перевели облаву на Чорний ліс та довколишні села. Прийшло до боїв з відділами УПА. В Саджавій большевики вбили 6 українських повстанців та спалили 15 господарств. В селах Завій, Грабовець, Саджава й Глубоке большевики забрали около 50 чоловік. У лісі спалили кілька опущених таборів українських збройних відділів.
/-/ вересень 44.
Підчас великої акції НКВД на Волохівські ліси /Калущина/ дня 15 вересня большевики вжили танків і кавалерії. Біля села Збора большевикам пощастило окружити одну самооборонну боївку. Боївка прорвалася крізь ворожий перстінь, втративши тільки одного вбитого. Відтак большевики рушили до наступу. Українські повстанці відбили рясним вогнем із 12 скорострілів три ворожі атаки. Большевики відступили з кривавими втратами: 20 убитих і 8 ранених. При відступі большевиків із спаленого Болехова один відділ УПА ще раз розгромив їх з засідки. Здобуто три авта й багато майна. В часі облави в Дубрівському лісі 27 вересня, яка тривала 3 дні, згинуло від енкаведистських куль 15 наших людей, а зловлено 10.
Червоні банди як нова метода боротьби з УПА
Для поборювання українського революційного руху НКВД вживає в новіших часах відділів т. зв. Червоних партизанів. Ось два витяги з звідомлень:
Волинь, серпень 44.
Червона партизанка залишила славу найгіршої банди грабіжників, якої досі не бувало. Це був символ того большевицького «визволення», що насувало зі сходу та на яке з тривогою ждало населення.
LAC, Horoshko Fonds,
MG 31-F15, Vol. 2, File 20
 

New series    2005    «Litopys»
© Published by «Forum for the Studies of the History of the UPA»
| HOME | Franceis |