УКРАЇНЦІ БУВШІ ПОЛІТИЧНІ ВЯЗНІ

Арештування українців німецьким ґештапом почалось вже в 1940 р. та збільшились в міру поступу німців на Україну. Головно по проголошенні у Львові самостійности України. Та хвилі арештувань побільшились мов веснянна повінь в роках 1943 і 1944 по появі сильної української партизанки.

2. ПРИЧИНИ АРЕШТУВАНЬ

1. Приналежність до ОУН

2. Партизанка.

4. Утеча перед примусовим виїздом на роботу в Німеччину.

5. Протест і втеча перед насильним забиранням до німцями званих “добровольчих С.С. Ґаліція.”

6. Не виконування наложених пайків хліба.

7. Переховування та поміч жидам, яких частина переховувалась перед рострілами по селах.

8. Підоздріння без причини.

9. Масові арешти на улицях з пімсти.

3. ТЮРМИ, де головно претримували українців:

Львів, Дрогобич, Чортків, Сокаль, Станиславів, Холм, Коломия, Сянік. В поданих тюрмах 90% в’язнів не були українці. Сиділи в тюрмах наші інтеліґенти, селяни, робітники, молодь й старі, а навіть жінки й то дуже старі.

Всч. о. Їжак, що просидів в тюрмі в Дрогобичі в 1943 р., бачив в тій тюрмі 70-літню стару жінку з онуками.

4. РОЗСТРІЛИ.

Німці розстрілювали людей по селах Приміром, богато хлопців розстріляли в селі Дверники в Сяніцькому повіті. Масові ростріли в Чортківщині та на Волині.

На Східній Україні ростріли йшли ще на більшу скалю

5. Концентраційні лягри, в яких перебував о. Іржик

1. Ґросо-ровзен коло Бресляв – тут було 50% українців, головно зі східніх земель України.

2. Авшвітц – українців було 45%.

3. Бухенвальд – українців було 70%. Більшість зі східньої України.

4. Нордгавзен – українців 50%.

5. Дора – 75% українців.

7. Берґен-Бельзен – українців 45% .

8. Сахсенгавзен Оранієнбурґ – українців 50%

9. Наших було поважне число в дахав.

Українці в концетраційних таборах були гірше трактовані як другі національности. Не вільно було носити букви "У" на знак української національности. Всі українці зі східніх земель носили букву "Р" а галичане носили букву "П" (польська) А карпатські українці носили букву "Ч" (чехи). Кожний в’язень, якої б не був національности, мусить признати, що по тих ляґрах найбільше було в’язнів з буквою "Р". А це дійсно були наші брати з Києва, Чернігова, Харкова, Полтави. Друге місце занимали поляки, а потім французи, жиди, чехи, бельгійці, голяндці, та русскі (москалі).

Українські греко-католицькі священики, що сиділи в концентраційних ляґрах (подані імена тих що о. Їржик бачив на власні очи):

всч. о. М. Климчак, Ковельський - Авшвіц,

о. Евгвн Олійник у Ґроссе Ровзен,

о. Михайло Макалик у Саксенгавзен,

о. Семен Іржик у Ґроосе Ровзен,

о. Думанський був У Дахау

У Мюнхені зорганізовалась “Ліґа Українських Бувших В’язнів”.

В англійській зоні існує філія та є 700 таких в’язнів

Від англійської влади стараються на затвердження істновання такої організації

Бувші в’язні концтраційних таборів потребують ліків, харчів та одягів

Лондон 16 лист. 1945

УКРАЇНЦІ – БУВШІ ПОЛІТИЧНІ В’ЯЗНІ НІМЕЦЬКИХ ТЮРМ ТА КОНЦЕТРАЦІЙНИХ ТАБОРІВ